Як обрати правильний фах і не пошкодувати: поради ректора КНУ ім. Шевченка абітурієнтам

Вступна кампанія 2021 в Україні триває, і тисячі абітурієнтів готуються стати студентами вищих навчальних закладів.

Після отримання атестата і складання усіх іспитів постає нелегкий вибір: до якого університету вступити, щоб здобути якісну освіту і не пошкодувати про зроблений вибір.

Про те, чому вища освіта – це важливо, і на що звертати увагу під час вибору спеціальності, Фактам ICTV розповів ректор КНУ імені Тараса Шевченка, професор Володимир Бугров.

– Володимире Анатолійовичу, які спеціальності найбільш  і найменш порулярні серед абітурієнтів упродовж останніх років? 

– Зазвичай найпопулярнішимим є спеціальності Інституту міжнародних відносин, Інституту права, деякі спеціальності Інституту філології – переклад з англійської мови, японська та китайська мови.

Також це психологія, економічний факультет, економічна географія, туризм.

Найменший попит, на жаль, мають спеціальності, пов’язані з фізикою, математикою. Також це деякі гуманітарні напрямки, зокрема релігієзнавство.

Але попит на спеціальності, а точніше – кількість поданих заяв, не означає важливості (чи неважливості) тієї чи іншої спеціальності.

Найбільша проблема полягає в тому, що в Україні практично відсутнє консультування щодо професійної орієнтації і профорієнтаційна робота на рівні старшої школи.

На сьогодні у розвинених країнах хімія, фізика, біологія мають шалений попит, тому що це – основа для стартапів, основа для розвитку реальної економіки.

Весь світ іде шляхом пошуку та розробки нових технологій, а ми, на жаль, маємо квазі-ситуацію, тому що названі спеціальності в Україні найменш популярні.

– На вашу думку, від чого це залежить? Як можна змінити ситуацію?

– Однозначно, має здійснюватися державна політика щодо профорієнтаційної роботи. Заклади вищої освіти, безперечно, це роблять, але тут є певний розрив між вищою та середньою школою.

Міносвіти в цілому розвиває цей аспект, зокрема, через популяризацію інженерних спеціальностей. Україна ще з попередніх часів славиться своєю інженерною освітою, але зараз це потрібно виводити на рівень середньої школи і запроваджувати консультування щодо майбутніх професій учнів.

– Як абітурієнту обрати потрібну спеціальність і на що звертати увагу, крім як на прохідний бал і оцінки в атестаті?

– Головним фактором, безумовно, є здібності. Цікавий приклад спеціальності Історія: вивчення історії у школі, де є події та хронологія, відрізняється від вивчення історії в університеті, тому що йдеться, зокрема, про вивчення джерел.

Людина, яка вміє працювати з джерелами, може працювати з документами, з текстами, наративами і смислами. Фаховий висококваліфікований історик може працювати і в політиці, і в бізнесі, і в багатьох інших сферах.

Так само і висококваліфікований математик може бути економічним аналітиком, і не гіршим (а навіть і кращим), ніж випускник спеціальності Облік і аудит економічного факультету.

Треба обирати те, що припадає до душі. Не слідувати моді з TikTok чи Instagram, де розкажуть про блогерів чи інфлюенсерів, а йти туди, куди веде покликання.

Якщо людина здобула якісну освіту, хороша робота завжди знайдеться.

– У соцмережах шириться стереотип про те, що легкі гроші в інтернеті можна заробити і без диплома. Як у наш час пояснити абітурієнтам, навіщо потрібна вища освіта?

– Є легенда, що Білл Гейтс не має університетської освіти. Але коли ви подивитеся структуру компанії Microsoft, побачите не одну тисячу працівників з докторськими ступенями, які вивчали психологію, штучний інтелект, право тощо.

Це саме стосується і фрілансу: за декілька років з’являться нові професії і нові фрілансери, а вища освіта – це не тільки знання. Це, зокрема, і середовище, коло однодумців.

У відомій мережі з пошуку роботи LinkedIn чимало роботодавців при всій своїй об’єктивності звертатимуть увагу на диплом і місце навчання людини. І часто буває так, що перевагу здобуває той, хто вчився в одному університеті з роботодавцем.

Вища освіта – це не так про знання, як про спільноту, про спілкування, про певні цінності та погляди.

– Як ви оцінюєте дистанційну форму навчання в університеті? Чи готові українські університети до повторного карантину?

– На сьогодні ми достатньо підготовлені до цих процесів, але, відверто кажучи, це не є найкращим варіантом для здобуття вищої освіти. Значна кількість спеціальностей потребує аудиторної роботи, і це стосується не лише природничих наук, це та сама математика.

Наразі ми готуємося до виходу в аудиторний режим навчання, бо Україна зараз у зеленій зоні. Але якщо оголосять черговий локдаун, ми діятимемо відповідно до урядових рішень.

– Що ви можете побажати абітурієнтам, які вступають до університету цього року?

– Найголовніше – це отримувати задоволення і бути щасливими від того рішення, яке ви прийняли.

Від цього залежатиме щонайменше чотири роки вашого навчання в університеті.