Медфлюенсер, спендемік і зумпінг: 10 неологізмів, які з’явилися в мові нещодавно

Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови. Його почали святкувати з 1997 року.

Лексика української мови надзвичайно динамічна. Вона постійно розвивається і змінюється, реагуючи на події, які відбуваються у країні або світі.

Саме тому в мові постійно виникають нові слова – неологізми. Це терміни або фрази, які зовсім нещодавно з’явилися та увійшли у вжиток. Вони є досить важливими для мови, оскільки збагачують словниковий запас та впливають на культуру спілкування у суспільстві.

Факти ICTV підготували добірку неологізмів, які віднедавна з’явилися в українській мові.

Медфлюенсер

Це слово стало особливо популярним і вживаним від початку пандемії коронавірусу. Все через те, що у суспільства, медіа виникли потреба і запит на людей, які не просто розуміються на доказовій медицині, а ще й можуть пояснити незрозумілі речі простою мовою.

Сьогодні медфлюенсерами є лікарі, епідеміологи, інфекціоністи, які діляться рекомендаціями і максимально просто пояснюють складні речі у соцмережах або через ЗМІ.

Санітайзер

Від початку пандемії коронавірусу в українській мові дедалі частіше використовували це слово. Поступово воно почало витісняти більш звичний для нашої мови антисептик.

Сьогодні санітайзер став популярним синонімом, який використовує сучасна молодь, коли йдеться про кишеньковий антисептик для гігієни рук.

Антивакс

Це ще одне слово, яке з’явилося в українській мові через пандемію Covid-19, і має дещо негативне емоційне забарвлення.

Антивакс – скорочення від антивакцинатор – людина, яка не бажає вакцинуватися від коронавірусу.

Зазвичай антивакси не вірять в ефективність вакцин, вважають їх великим бізнесом, а також переконані, що обов’язкова вакцинація порушує права людини.

Інфодемія

Цей термін походить від англійського information epidemic (інформаційна епідемія).

Інфодемія – це стрімке поширення як правдивої інформації, так і фейків. Але зазвичай цей термін вживають, коли йдеться про неправдиві новини, оскільки людям стає все важче шукати важливу інформацію.

Спендемік

Це ще один неологізм, який з’явився під час пандемії. Походить він від слів spend (витрачати) і epidemic (епідемія).

Спендемік означає тенденцію несподівано витрачати гроші під час кризи, особливо на якісь непотрібні речі.

Яскравим прикладом цього явища можна назвати період, коли у березні 2020 року люди змітали з полиць супермаркетів туалетний папір або інші речі.

Дистанційка

Появою цього неологізму ми завдячуємо коронавірусу. Оскільки саме під час пандемії багато працівників у різних сферах, студентів, школярів перейшли на віддалену (дистанційну) роботу або навчання.

Самоізоляція

Ще одне надбання мови, яке стало можливим лише завдяки пандемії. Активно цей термін вживали від початку розповсюдження Covid-19 у різних країнах.

Тоді на самоізоляцію (ізоляцію себе від інших людей) відправляли громадян, які поверталися у свої країни після закордонної подорожі.

Локдаун

Цей неологізм, на відміну від інших, вже значно краще прижився у мові. З часом він замінив або став синонімом до українського слова карантин.

Походить від англійського lockdown (ізоляція) і означає запровадження обмежень заради захисту людей через небезпеку.

Зумпінг

Цей неологізм наразі більше поширений за кордоном, але не виключено, що з часом його почнуть активно використовувати в українській мові.

Слово з’явилося, коли поєднали назву Zoom (програма для організації відеоконференцій) та дієслово to dump (кидати, розривати стосунки).

Тобто зумпінг означає розлучення з хлопцем або дівчиною за допомогою відеозв’язку.

Поп-іт

Ця іграшка-антистрес стала дуже популярною в Україні навесні 2021 року. Слово поп-іт можна було почути усюди. Популярність іграшці принесло те, що для когось вона стала черговим способом зайняти гіперактивні руки.

Багатьом це допомагало сконцентруватися або, навпаки, відволіктися, а комусь – навіть впоратися з тривогою.

Як неологізми впливають на мову

Кандидатка філологічних наук, лексикографиня і мовознавиця Ірина Гнатюк говорить: поява неологізмів у мові свідчить про те, що вона жива і реагує на все, що відбувається у суспільстві.

– Пандемія коронавірусу та карантинні умови породили досить багато неологізмів, нових висловів та переосмислення слів, які традиційно вживають в українській мові. З усного мовлення вони проникають у мову публіцистики, ЗМІ, – пояснює мовознавиця.

Ірина Гнатюк зазначає, що серед неологізмів є й нелітературні слова, нерідко емоційно забарвлені, як, до прикладу, слово антивакс. Але поява подібних слів є відгуком на виклики часу. Тому вони мають право на існування, право бути в активному розмовному вжитку. Адже часто саме живе розмовне мовлення живить літературне.

Проте, за словами мовознавиці, лише з часом буде зрозуміло, чи засвояться нові слова, чи, можливо, виникнуть їхні паралельні або ж літературні відповідники. Крім того, Ірина Гнатюк звертає увагу на те, що утворення неологізмів є свідченням того, що мова активно функціонує, що нею користуються і думають, тому й з’являється багато нової лексики.

Вона додає: категорично говорити, що неологізми засмічують мову, не можна. Адже потрібно зважати на стилі мовлення, у яких нові слова використовують.

Загалом, на думку мовознавиці, щоб мова не відлякувала, не слід боятися використовувати у ній ці новотвори. А вже час покаже, чи приживуться вони, чи, можливо, будуть запропоновані альтернативні та кращі варіанти.