Історія кавового бізнесу: справа, яка до душі і власнику, і клієнтам

Кавовий бізнес в Україні

Світлана Бєлоброва відкрила кав’ярню, бо кава і комунікація – це те, що вона любить.

Ще п’ять років тому вона виступила одним з інвесторів та, відповідно, співвласником креативного простору Урбан Сад, що в Херсоні.

Місце на території колишнього комбайнового заводу Світлана та її партнери прибрали, розчистили, помили та оновили. І тепер тут простір, де збираються люди різного віку з дітьми, дідусями та бабусями. Тут проходять благодійні заходи, артфестивалі , концерти, виставки. А віднедавна тут з’явилася і кав’ярня  Урбан Energy.

Світлана Бєлоброва зрозуміла, що кавовий простір у такій локації дуже доречний і буде популярним. Каву питимуть не тільки зранку.

– Я сама дуже люблю каву. Я без неї жити не можу. І перша ідея, яка спала мені на думку, що треба робити те, що ти любиш. Тому в мене народилася така ідея – створити маленьке кафе. Адже і зранку, і ввечері це комунікація з людьми, можна зробити їм класний настрій. Коли ти зранку отримуєш каву з посмішкою та любов’ю, то йдеш на роботу вже з гарним настроєм, – каже Світлана Бєлоброва.

Поштовхом до цього став тренінг Міжнародної організації праці, який проходить у рамках проекту, фінансованого Данським урядом.

Міжнародна організація праці

– Коли в тебе є велика чи маленька мрія, до якої ти довго йдеш, тренінг може стати поштовхом. Так було і в мене.  Тренінг допоміг розібратися, що необхідно пробувати і йти далі, хоч би що. Це стосується будь-якої справи. Якщо не спробуєш – нічого не вийде, – розповідає Світлана.

Жінка пройшла тренінг, подалася на грант і виграла його. Отримала грант у 81 тис. грн. Гроші потратила на закупівлю обладнання.

– Насамперед це кавомашина. Але оскільки херсонський регіон дуже спекотний, я зрозуміла, що окрім кави потрібно робити якісь соки, фреші, смузі. І тому придбала ще льодогенератор, соковитискач і блендер. Це був той мінімальний набір, що необхідний для досягнення тих цілей, які я ставила, – каже підприємиця.

Загалом інвестувала майже 200 тис. грн. До грантових коштів доклала майже стільки ж особистих. На них придбала барну стійку, меблі, каву, всі продукти і товари. Жінка відкрила ФОП, сплачує податки.

– Зараз дуже легко відкрити ФОП, я відкрила через Дію буквально за один день, за кілька днів уже мала всі документи. Тобто в еру цифрових технологій це не так важко, як здається, – каже Світлана.

Бізнес існує вже півроку. Сплачує 1320 грн податків  +5% від прибутку.  Оренду не сплачує, але за кожен робочий день кладе 250 грн у загальний бюджет УрбанСаду.

За день випивають близько 80-100 філіжанок. Окрім кави та інших напоїв, є й десерти.

– Для кав’ярні важливо знайти вигідне місце, де часто ходять люди. Що ще важливо – смачна кава. Ера автоматів уже відійшла. А основний інгредієнт – це, мабуть, не кавові зерна, не машинка, а люди, які роблять  цю справу з любов’ю. І тоді кава буде найсмачніша.

Безумовно, що важливі якісь індивідуальні рішення, якась вишенька на торті – наприклад, посуд, який переробляється. А ще я в деякі свої коктейлі додаю рослини, які ростуть просто в Урбан Саду.  Люди розуміють, що це ось щойно з грядки зірвали і прямо їм у коктейль.  Тобто має бути фішка, індивідуальність, – говорить підприємиця.

Світлана сама працює баристою у своїй кав’ярні. Каже, найбільша проблема у цій сфері – персонал. Він має бути не лише компетентним, а й комунікабельним.

– Із працівниками завжди є проблема. Люди за свою роботу хочуть отримувати гідні гроші, але не завжди хочуть працювати на них. Сучасна молодь хоче жити в режимі швидкого руху, швидких коштів, і я їх розумію. Але все ж важливо перш ніж почати заробляти, зрозуміти свою цінність.

Якщо ти бариста, маєш розбиратися в кількості, в якості, в пропорціях. Навчання – це головне. І ще важливо бути комунікабельним. З обслуговуванням у нас великі проблеми. Часто ті, хто обслуговує, мають невдоволений вигляд, бо просто приходять заробити гроші. Важливо, щоби вони реально любили свою справу. Коли ти працюєш з насолодою, це повертається не тільки усмішками, а й грошима, – говорить Світлана Бєлоброва.

Раніше Світлана мала досвід роботи в обслуговуванні. І зараз максимально орієнтується на ті принципи, які здобула.

– Я колись дуже давно була офіціанткою, і зрозуміла, що найголовніше – це підхід до людини і те,  як ти це робиш. Коли я  працювала, в мене була ставка, але я заробляла дуже хороші чайові, тому що добре ставилася до клієнтів, – згадує жінка.

Вона переконана, що її кавовий бізнес ще не на піку, ще він розвиватиметься. Бо хоч з’являються інші різноманітні напої, але любителів класичної кави не меншає. Тим паче, сьогодні кожна кавова локація намагається бути особливою.

– Мені здається, що кав’ярні, які зараз відкриваються, справді круті. Власники  вкладають у них і душу, і серце.  Найбільшим недоліком є лише персонал. Бо може бути  смачна кава, розкішний інтер’єр, екстер’єр, але коли персонал холодний, то туди не хочеться повертатися.

Іноді буває навпаки: дуже звичайний інтер’єрчик, який люди зробили своїми можливостями, але є персонал, який просто закохує в себе, і ти із задоволенням ще прийдеш за чашечкою кави. Кава – це напій, який п’ється швидко (15-20-30 хвилин максимум). Ти підеш, а враження залишаться. Люди приходять за емоціями, – каже Світлана Бєлоброва.

Як відкрити кав'ярню

Кавовий бізнес дуже перспективний, бо кава – на другому місці після нафти за обсягами виробництва, розповідає Дмитро Стасенко, брендшеф-бариста, експерт із контролю якості обсмаження і зеленої кави.

– Це бізнес не дуже простий, але в нього ти можеш зайти з різною сумою грошей. Якщо це точка біля метро – це може бути $3-4 тис., якщо це кав’ярня в житловому комплексі – $15-20 тис., але тоді й прибуток буде інший. Якщо хтось вважає, що це легкий бізнес, то ні, як і в усіх інших у ресторанній сфері. Але в нього є доволі великий потенціал, – розповідає Дмитро.

Кава стала справжньою культурою, частиною щоденного життя, тому важливо обирати місце для кав’ярні, зважаючи насамперед на людей.

– Усі п’ють каву і чай. Це привід зупинитися, поспілкуватися, взяти каву, коли ідеш на роботу, коли хочеш прогулятися, тобто це вже культура. Важливий момент – це місце. Треба розуміти, на що воно має бути націленим – щоб просто проходили повз і брали каву чи спеціально заходили і брали каву. Але треба розуміти, що тебе відрізнятиме від інших.

Важлива й людина, яка в тебе працює. Вона має не лише вміло розповідати, а й уміти продати. Це має бути місцем, куди буде хотітися зайти і залишитися, – наголошує Дмитро Стасенко.

Експерт визнає: проблеми з працівниками в цій сфері справді є, і це результат специфічного суто місцевого розвитку цього бізнесу саме в Україні.

– Кавовий бізнес став популярним із МАФів, а не з ресторанної сфери. Була кава, ми її просто пили, людям було байдуже, яку каву пити. І звідси вже випливає той факт, що людям, які працюють у кавовій індустрії, платили і платять справді не дуже багато. Бо це МАФ, людина прийшла і пішла.

Все ж просто: кавомашина, тут пар, роби каву і продавай. Ці люди заробляють 500-700 грн залежно від місця і від рівня закладу. Але вони не бачать себе тут, не ставляться серйозно до цієї сфери, не бачать свого зростання в ній або просто не знають, як тут розвиватися. Для них це просто підробіток, – пояснює Дмитро Стасенко.

Експерт пояснює, що в цій сфері можна рости і розвиватися, головне, щоби було бажання. Якщо це звичайний кіоск із кавою, то, звісно, можна вирости максимум до адміністратора кіоску.

Якщо це компанія, яка може займатися обсмаженням, ти можна стати контролером якості обсмаженої кави, контролювати смаки напоїв, якість роботи працівників. Якщо це мережа – в перспективі можна дорости до брендшеф-баристи мережі.

Зрештою, можна дійти до компанії, яка постачає каву в Україну і працювати на плантаціях: тобто вивчати, відбирати зразки та аналізувати ціну.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Факти ICTV
Читайте новини Факти ICTV у Google News.
Довіряйте лише перевіреним фактам.
Приєднатись
Завантаження...

Вгору Вгору
Знайшли помилку в тексті?
Помилка