Марта Бондаренко, редакторка стрічки
Майже два роки не було звісток: тітка бійця 56 ОМПБр про його полон та повернення в Україну
Серед нещодавно звільнених із полону українських воїнів є 20-річний боєць 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Володимир Воробйов.
Тітка Володимира Наталя Бекетова розповіла Фактам ICTV, як хлопець пішов служити та як згодом потрапив у полон до окупантів.
Володимир Воробйов сам родом із Кіровоградщини. Школу закінчив на відмінно, вступив до Києва на державне. Мріяв стати спортивним журналістом. Ще в шкільні роки хлопець дуже переживав буремні події на Майдані. Він із друзями писав вірші, пісні про ці події.
Але через рік навчання, коли йому виповнилося 18 років, кинув усе і вирішив піти до війська. Направили Володимира до Маріуполя. Це була осінь 2021-го. Хлопцю влітку якраз виповнилося 18 років, а восени він швидко все оформив і поїхав служити.
Володимир Воробйов, Факти ICTV
Служив Володимир у 56 окремій мотопіхотній бригаді, яка базувалася в Маріуполі. Там його і застало повномасштабне вторгнення Росії. Виходив на зв’язок раз на тиждень.
– Останній раз ми вже ніяких надій не мали, але він зателефонував з іншого номера 16 березня. Сказав, що їсти нема, води нема, але вони тримаються. То була остання звістка, – каже рідна тітка бійця.
У полон Володимир потрапив у 18 років.
Уже влітку з військової частини прийшло повідомлення, що хлопець не повернувся з бойового завдання і вважається зниклим безвісти.
Володимир Воробйов, Факти ICTV
Родина зверталася до різних інстанцій, писали вже куди можна, робили різні звернення, і ДНК-експертизи. Рідні говорять, що не знали, жива дитина чи ні.
А за пів року росіяни опублікували відео з Володимиром, на якому хлопець звертається до бабусі, яка його виховала.
– Бабусю, я дуже сильно тебе люблю. Я зроблю все, щоб повернутися. Я дуже сильно сумую, все буде добре, – говорив Володимир.
Родина писала листи йому в Росію, але жоден так і не дійшов. А от один лист від Володимира таки був. Але там все скупо – що у нього все добре.
Ті військові, які знають Володимира, розповідали, що хлопець допомагав поранених виносити з таких місць, що не кожен дорослий чоловік туди піде.
І вже ось тепер рідним українського воїна приходить СМС.
– Спочатку СМСка прийшла на телефон із координаційного штабу: Вітаємо, Воробйов Володимир звільнений з полону. А потім, коли він уже був на території України, зателефонували й сказали, що все – вже вдома. Пізніше видадуть телефони, – розповіла Наталя Бекетова.
За її словами, після такої звістки навіть не могли заснути. Близько 23:00 Володя зателефонував сам – добре пам’ятав номери й бабусі, і дідуся.
Рідні зауважили, що хлопець під час розмови мав гарний настрій, та наразі до кінця не осягнув, що вже в Україні.
Володимир до останнього не знав, що його везуть на обмін додому, бо його багато возити по Ростову, і в Іваново.
Тітка звільненого із російського полону бійця звернулася до всіх, хто ще чекає своїх рідних, хто опинився у схожій ситуації: Треба вірити, надіятися. У нас не було такого дня, щоб ми не молилися за всіх хлопців, за всіх військових. Надія помирає останньою.
3 січня 2024 року після п’ятимісячної перерви відбувся 49-й обмін полоненими. До України повернулося 230 військовослужбовців та цивільних.