Незалежність боронили студенти: як бій під Крутами став символом боротьби за Україну

Бій під Крутами стався у розпал Української революції 1917-1921 років. Саме тоді більшовики розгорнули повномасштабний військовий наступ проти новоствореної Української Народної Республіки.

29 січня 1918 року на залізничній платформі у Крутах перебувало понад півтисячі українських воякiв, юнакiв та студентiв, озброєних 16 кулеметами та однією гарматою. Більшовицька багатотисячна армія під командуванням генерала Михайла Муравйова, у якої була артилерія та навіть бронепоїзд, мала на меті дістатися Києва.

Бій під Крутами тривав понад п’ять годин, українці відбили кілька атак, під час яких зазнали немалих втрат.

Частина українських вояків були студентами без бойового досвіду та військового вишколу, а більша частина складалася зі старшин та курсантів Першої української військової школи ім. Богдана Хмельницького, які вже мали бойовий досвід, а також добровольчого підрозділу бійців Куреня Смерті.

В інтерв’ю Фактам ICTV український історик Віталій Скальський розповів про справжнє значення бою під Крутами та чому він став символом боротьби за незалежність.

– Бій під Крутами – це героїчна сторінка історії України?

– Сам по собі бій під Крутами 29 січня 1918 року – цілком тривіальна подія першої більшовицько-української війни. Подібні сутички відбувалися мало не на кожній залізничній станції.

Лише за кілька днів перед крутянським боєм сталися бої на станціях Доч, Бахмач, Плиски. Були бої і на полтавському напрямку. І полеглі там українські воїни теж заслуговують на пам’ять та вшанування.

Бій під Крутами – це символ. Символ боротьби за Україну, її державність та незалежність. На десятиліття крутянці стали взірцем для наслідування усіх наступних поколінь борців за незалежність.

Крутянський міф надихав українців і у двадцятиліття між двома Світовими війнами, і в роки діяльності УПА, і в радянську добу. Крутянські історії та спроби вшанувати загиблих під Крутами стали елементом національного відродження кінця 80-х – початку 90-х років ХХ століття.

Під Крутами більшовики розстріляли військовополонених. Серед розстріляних були гімназисти. І це надзвичайно вразило тодішнє українське суспільство. А ще більше вразило прийдешні покоління.

– Наскільки виправданими були жертви і яких втрат зазнали червоні під командуванням Муравйова?

– Залежно від того, чи вважаємо ми виправданими жертви за незалежність. Якщо ми допускаємо думку, що Україна варта нашого життя, то жертви під Крутами – виправдані.

Наголошую, що під Крутами гинули цілком свідомо. Ті, хто поїхав під Крути захищати Україну, – тобто юнаки з Першої української військової школи імені Богдана Хмельницького – знали, куди їдуть. Вони усвідомлювали, що на них може чекати на фронті. Це був їхній свідомий вибір, тим паче, що можливостей залишити позиції було безліч.

Про втрати червоних під Крутами відомо вкрай мало. Маємо лише свідчення учасника бою Михайла Михайлика, який написав про 300 загиблих муравйовців. З російського боку джерел щодо кількості загиблих червоногвардійців наразі не виявлено.

Це, напевно, є ще й свідченням того, наскільки байдужі радянські командири до долі власних солдат.

Якщо про українських вояків, які загинули під Крутами, є дослідження, історики намагаються встановити їхні біографії, то жодного імені загиблого під Крутами росіянина немає. Як немає також і відповідних досліджень.

– Чи повинні були керівники УНР відповідати за численні втрати?

– Очільники УНР понесли покарання. Якщо не юридичні, то щонайменше моральні та політичні. Грушевського, Порша, Капкана практично одразу звинуватили у смерті гімназистів та студентів. Порцію критики отримали керівники штабу “капітан Т.” і “два брати Б.”, які нібито не змогли належно організувати відступ.

Уже пізніше, з подачі радянської влади, у загибелі крутянців стали звинувачувати Симона Петлюру, який на той момент не займав ніяких державних посад і був фактично приватною особою, яка організовує добровольчий Гайдамацький курінь Слобідської України.

У березні 1918 року було створено спеціальну слідчу комісію, що підтверджується архівними документами, однак результати її роботи нам невідомі.

– Яке значення бій під Крутами мав у становленні Української держави?

– Найкраще це можна проілюструвати подіями 29 січня 2014 року. Ще тривав Майдан, Янукович ще вважався президентом. Однак тоді уже пролунали перші постріли і були перші загиблі.

І у день пам’яті Героїв Крут багатотисячна демонстрація прийшла до пам’ятника крутянцям на Аскольдовій могилі. Це було перше настільки масове відвідання цього місця. Не організоване владою, не зігнане адмінресурсом, а добровільне і з глибоким сенсом.

Приклад крутянців дав змогу глибше усвідомлювати себе українцем, відчувати гордість за Україну та її захисників. Крути символічно прив’язують нас до України.

Фото: Kruty.org.ua