, редакторка стрічки

Афери з картками: як захистити свої гроші від шахраїв

Онлайн-банкінг значно спрощує фінансові операції. Банки переконують, що їхні системи надійно захищені, проте зловмисники знаходять способи, як пограбувати власників карток.

Жертвою такої шахрайської схеми став мешканець Донецької області. З його картки викрали 16 тис. грн. Чоловік дізнався про це лише наступного дня, коли прийшов у банк зняти готівку.

Зловмисники якимось чином прив’язали його карту до мобільного додатку іншого банку. Але власник про це навіть не здогадувався, бо таких дій не підтверджував.

Після розголосу у ЗМІ банк повернув гроші чоловіку та іншим жертвам шахраїв. Проте так трапляється не завжди. Тільки з початку року кіберполіція отримали понад 7 тис. звернень щодо онлайн-шахрайства.

Читайте також
Продавали крадені авто через інтернет: у Полтаві затримали шахраїв
У Полтаві продавали крадені авто через інтернет

Найпоширеніші схеми з виманювання коштів: продаж неіснуючих товарів, створення фішингових ресурсів, схожих на популярні інтернет-магазини, які направлені на викрадення логінів і паролів або ж отримання банківських даних, перевипуск сім-карт для доступу до інтернет-банкінгу.

Головне правило – не повідомляйте нікому свій пін-код чи CVV код. З його допомогою шахраї можуть здійснювати операції онлайн. Щоб вберегти себе, експерти з кібербезпеки радять поставити динамічний CVV.

Експерт з цифрової безпеки Андрій Маштаков пояснив, що такий CVV буде змінюватися кожні півгодини.

А сім-картку фахівці рекомендують прив’язати до паспорта, щоб зловмисники не змогли її перевипустити.

Для фінансових операцій радять мати окремий номер телефону, з якого не треба нікому телефонувати чи писати СМС.

Окрім того, не слід реагувати на повідомлення про виграш у лотерею чи оформлення кредиту, якщо ви нічого такого не робили.

Підозрілий сайт, номер телефону та банківську картку можна перевірити на порталі кіберполіції у розділі StopFraud, а повідомити про злочин – у формі зворотнього зв’язку.

В лютому викрили 37-річну мешканку Дніпра, яка займалася онлайн-продажем неіснуючих товарів.

Покупці відправляли на карту жінці від 500 до 12 тис. грн за продукцію, аде після оплати не отримували бажаного товару.

Пов'язані теми:

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Помилка в тексті
Помилка