Марина Барба
Безперервно бив у дзвони: як у 2013 році Михайлівський собор прихистив майданівців
Вісім років тому з 10 на 11 грудня підрозділи внутрішніх військ та “Беркуту” штурмували Майдан. Це стало першою потужною атакою на учасників Революції гідності. Світлини тих подій були на перших шпальтах світових видань.
Саме тоді Михайлівський Золотоверхий собор безперервно бив у дзвони – вперше з часів навали татар у грудні 1240 року. Тисячі киян виходили з домівок та йшли на Майдан, щоб підтримати протестувальників.
Згодом Михайлівський Золотоверхий став прихистком для учасників спротиву – там люди ночували, молилися та рятували поранених.
– Михайлівський Золотоверхий має багатовікову історію й на різних етапах розвитку незалежної й самостійної України відігравав ключову роль. А нині це головний храм ПЦУ, де розташована резиденція предстоятеля Православної церкви України, митрополита Епіфанія, – йдеться у сюжеті Фактів ICTV.
Михайлівський собор став одним із символів Революції гідності.
– У новітній час становлення – як української церкви, так і української держави – він відіграв дуже важливу роль. І у час Помаранчевої революції, і в час Революції гідності цей чернечий осередок відкрив свої двері для тих, хто потребував тоді захисту. Для тих студентів, які відстоювали правду, – сказав митрополит Епіфаній, предстоятель Православної церкви України.
Двері собору щоденно відкриті для вірян.
Якщо у перші місяці Євромайдану в стінах святині переважно молилися за мітингувальників, то в розпал революції – їхні життя тут рятували.
Упродовж Революції гідності у Свято-Михайлівському церковники збирали ліки, харчі та теплі речі для протестувальників, тут облаштували й операційну. Біля входу на територію монастиря чергували кілька десятків автомобілів волонтерів, які надавали допомогу в разі потреби.
– Люди в ці стіни несли віру в Україну й українців. У пам’яті й досі береже кілька щемливих спогадів, – сказав Ігумен Єфрем, який був свідком кривавих подій зими.
Щодо назви собору та монастиря, то Архістратиг Михаїл вважається покровителем Києва. Історія монастиря починається з XII століття. За згадками, храм заклав – онук Ярослава Мудрого князь Святополк Ізяславич.
Золотоверхим Михайлівський назвали через те, що в той час це була єдина церква в Києві із позолоченим куполом. І виблискувала вона до 30-х років XX століття, аж поки радянська влада не взялася за масове знищення церков. Комуністи знесли частину споруд монастиря, тут мали збудувати урядовий квартал.
Будівля МЗС поряд – перша серед запланованих, але перебудові завадила Друга світова війна.