День Соборності: як Україна здобувала незалежність
Перша світова війна завершилася. Імперії змінюють свої кордони. З’являються нові країни. А на території двох українських держав точаться бої. На сході – землі намагається захопити більшовицька Росія, а на Заході – Польща та Угорщина. Тодішні керівники Західної Української народної республіки і УНР ухвалюють історичне рішення об’єднатися.
Документ про об’єднання підписали на залізничній станції у Фастові на початку грудня 1918 року. Щоправда, через внутрішні політичні протистояння акт про воз’єднання керівники Української народної республіки оголосили у столиці на Софійській площі через місяць.
Тодішня територія молодої республіки була в півтора рази більшою, ніж нині. До складу Української народної республіки входили чимало нинішніх областей Росії, Білорусі, Польщі та Угорщини. Зібрати всі ці землі во єдино до цього не вдавалося жодному гетьману, переконують історики.
Читайте: 7 фактів про День соборності України
Та повноцінного злиття українських земель насправді так і не відбулося. Через постійні чвари тодішніх керівників двох держав, Українська народна республіка проіснувала лише 147 днів. Але ідея соборності та єднання залишалася в генах українців. І цей генетичний код час від часу піднімав націю на боротьбу.
Радянська влада протягом сімдесяти років всіляко намагалася знищити цей генетичний код нації. Розкуркулення, голодомори та репресії української інтелігенції. Імперська машина ліквідовувала всіх, хто мріяв про відродження Ідеї Акту злуки 1919 року. Але знищити пам’ять народу не вдалося. І вже на початку 1990 року українці вкотре нагадують про себе світові. Від Києва до Львова мільйони людей виходять на вулиці і влаштовують живий ланцюг.
До слова, зараз тисячі людей з’єднали береги Дніпра на столичному мосту Патона.