Дим виїдає очі! Чим небезпечні торф’яні пожежі та як із ними боротися

Задуха – це перше, що відчуваєш під’їжджаючи до Обухова. Від ядучого диму сховатися неможливо. І так уже майже місяць, відколи зайнялись торф’яники.

Цю ділянку рятувальники вже загасили. Зараз працюють на іншій, площею 4 га.

Однак, ніхто не гарантує, що завтра не займеться ще десь.

Горить на приватних землях

Частину з них свого часу викупили під котеджі. Десь побудувалися, десь ділянки стоять порожні і заростають травою та очеретом. Останнім часом було спекотно, а землі сухі.

Торфи, які тліють на глибині кількох метрів, гасять водою з місцевих річок.

Причина мілководдя – не лише посуха, а й неконтрольована забудова на ділянках з порушенням водовідведення. Меліоративну систему занедбали. Стежити за порядком мало б водне господарство та місцева влада. Та всім байдуже. Згадують лише, коли дим виїдає очі.

Читайте: Масштабна пожежа на Полтавщині. Горять торфовища на 70 га

Виконувача обов’язків голови місцевої РДА ми шукали довго, мабуть він не надто хотів спілкуватись на тему торфовищ.

Торфи на Обухівщині горять щороку. За цей час не покарали нікого, хоча цілком реально знайти власника ділянки, що спалахнула. Ніхто навіть не оцінював масштаби збитків та витрати на їхню ліквідацію. Одного лише пального рятувальники витратили  під час пожежі на півмільйона гривень. Торф’яники горять ще в кількох районах  Київщини.

Зрештою, це проблема всієї України. Чернігівщина, Житомирщина, Сумщина,  Харківщина, Волинь.

Всюди причина одна – людська байдужість, бездіяльність та нікудишня меліоративна система.

До речі, проекти за підтримки програми ООН з навколишнього середовища реалізують навіть у Росії та Білорусії. В Україні поки жодної стратегії боротьби із торфовими пожежами не виробили.

А тим часом, тисячі людей щодня дихають отруйним повітрям. Врятуватися можна покинувши свою оселю на час пожежі.

До слова, через велику площу загоряння торфовищ у районі селища Ірдинь Черкаської області оголошено надзвичайну ситуацію.