Невідомі українські герої війни на Балканах: полковник Микола Верхогляд

На початку 90-х українці у складі миротворчого контингенту ООН вирушили до Боснії, аби підтримати хисткий мир. Тоді армія боснійських сербів влаштувала геноцид і знищила 8 тисяч місцевих мусульман у Сребрениці. На черзі мала стати різанина людей в анклаві Жепа, який охороняли саме 79 українських бійців. Вони вистояли, а люди вижили завдяки полковнику Миколі Верхогляду, який особисто переконав генерала Младича не стріляти. Факти ICTV згадують про маловідомий і незаслужено забутий подвиг героїв.

Війна на Балканах стала наслідком розпаду соціалістичної Югославії. Найкривавіший її етап – спроба сербів зберегти контроль над Боснією і Герцеговиною, яка проголосила свою незалежність в березні 1992. Але вже в квітні армія генерала Ратко Младича взяла в облогу боснійську столицю Сараєво, де базується миротворчий контингент. Попереду чотири роки військового конфлікту, десятки тисяч убитих цивільних і невідомий досі подвиг українських військових.

240 окремий батальйон був сформований на Дніпропетровщині за рекордні три тижні. Спеціально для участі в миротворчій операції в складі Сил Безпеки ООН в Боснії. Вже з липня 1992 українські бійці в Сараєво патрулювали розділене навпіл місто. Під обстрілом і з втратами.

Але в історію український контингент увійшов завдяки операції в анклаві Жепа на сході Боснії, коли наші бійці врятували від геноциду сербами майже 10 тис. боснійських мусульман. Ті події несправедливо досі невідомі більшості українців.

– Подивившись на те, що там відбувалось, в якій ситуації знаходилися командири і звичайні солдати – то був жах, – говорить другий президент України Леонід Кучма.

Читайте: Миротворці на Донбасі: чому мовчить ООН

Полковник Микола Верхогляд тоді командував українськими миротворцями в Боснії. У липні 1995 у Верхогляда і його бійців була головна місія – уникнути повторення Сребрениці, коли голландські миротворці не змогли організувати евакуацію людей і пішли з міста, покинувши мирне населення. В результаті армія сербів знищила майже 8 тис. боснійських мусульман. В основному чоловіків і хлопчиків. На черзі була Жепа і українські миротворці.

Показово, що в липні 1995, в критичний для боснійців момент, спецпредставник ООН під час доповіді песимістично оцінив шанси уникнути нової різанини.

– Він зазначив, що український контингент, який нараховує 120 чоловік, хоча насправді нас було 79, не в змозі протистояти сербським військам і організувати оборону в разі нападу на анклав, – згадує Микола Верхогляд.

Після різанини в Сребрениці армії Младича наказали оточити Жепу. Її етнічна зачистка повинна була стати наступним етапом виконання Директиви №7, виданої тодішнім головою республіки Сербської Караджичем. Більше 2 тис. військових зосередилися на ключових висотах, взявши в кільце разом цивільними мусульманами і наших миротворців. Йти на загострення в такій ситуації було самогубством.

Дорога від Сараєво відрізана сербськими військами, в українців тільки супутниковий зв’язок з базою миротворців. Всього кілька хвилин в день – слід економити бензин. Один сухпай розтягували на кілька днів, воду пили дощову. Микола Верхогляд зустрічається з представниками охопленим жахом цивільним населенням Жепи. А потім робить рішучий крок – без зброї і бронежилета йде на зустріч один на один з тим, кого згодом Гаазький трибунал визнає воєнним злочинцем. З генералом Младичем…

– Я бронежилет зняв, зброю з себе зняв, яка там була. Я ходив просто ось так, – розповідає Микола Верхогляд.

Продовження історії про те, як пройшли переговори з воєнним злочинцем та як виводили мусульман з Жепи читайте за посиланням.

До слова, Факти ICTV розповідали про те, що на Донбас має зайти не менше 20 тис. миротворців.