Вони рятували нашу землю від радіаційної біди: спогади ліквідаторів ЧАЕС

Ліквідатори аварії на ЧАЕС 14 грудня вшановують пам’ять тих, кого не має. Більшість героїв, які захищали нас від масштабного техногенного лиха, такими себе не вважають.

Проте, саме вони прийняли удар Чорнобильської катастрофи – це пожежники та військові, які збирали розпечений графіт руками та гасили пожежу. Чимало померло і тих, хто в наступні дні продовжував рятувальну операцію.

Усе життя Євгена минуло в Чорнобилі, до аварії на атомній станції працював у школі. За останні 10 років на місці шкільного стадіону виріс справжній ліс. Саме тут у квітні 86-го, тоді ще учитель праці, разом з учнями, вантажив пісок у гвинтокрили, які сипали його на знищений вибухом 4-й реактор Чорнобильської АЕС.

Ліквідатором себе чоловік не вважає, хоча саме завдяки таким, як він, у перші дні аварії палаючий реактор вдалось загасити. Туди засипали понад п’ять тисяч кубометрів піску.

Не вважають себе героями і працівники прип’ятської медчастини, що вночі 26 квітня приймали перших жертв.

Незабутніми у пам’яті лишились світлі очі вогнеборців, які стали першими жертвами невидимої війни.

У підвалі медчастини і досі лежать речі перших героїв-вогнеборців.

За 33 роки після аварії це і досі найнебезпечніше місце в Прип’яті, радіаційний фон тут смертельний і перевищує максимально допустиму норму в сім тисяч разів.

Читайте: Прип’ять і зона відчуження: Школярі у 1980-х та покинуті будинки в наші дні

Точна кількість жертв аварії на ЧАЕС невідома досі. Офіційно в перші дні аварії померла 31 людина, гостру променеву хворобу діагностували у ста сорока п’яти, а загальна кількість ліквідаторів – понад шістсот тисяч людей.

Якби час повернути назад, знаючи що аварія неминуча, ці люди знову пройшли б цей самий шлях, жертвуючи собою заради нашого майбутнього.

Детальніше про хронологію та секретні факти трагедії читайте у спецпроекті Фактів ICTV, який ми готували до 30-річчя аварії.