Як Литва стала енергетично незалежною від Росії

Нині Литва активно розвиває власну альтернативну генерацію й інтегрується в європейську енергосистему – аби ні в чому не залежати від Росії.

До 2010 року завдяки Ігналінській атомній станції Литва не мала дефіциту електрики й навіть експортувала її до сусідніх країн. Та Європейський Союз переконав литовців закрити потенційно небезпечний об’єкт – АЕС збудована за тим же недосконалим проектом, що й Чорнобильська.

Попри той факт, що АЕС виробляла понад 80% електрики в країні, масовим відключенням литовці запобігли.

Спершу електроенергію купували в Латвії, Естонії, Росії та Білорусі, а згодом почали інтегруватися в європейську енергосистему. Зокрема звели енергомости з Польщі та Швеції.

Паралельно з імпортом електрики литовці всерйоз узялися за власну генерацію, газові котли законсервували. Натомість почали розвивати електростанції на твердому паливі.

За останні 10 років майже вдвічі зросла потужність вітрових і сонячних електростанцій. Загалом частка відновлюваних джерел у Литві нині сягає 26%.

Дивіться: 100-річчя незалежності Литви: від окупації і занепаду до декомунізації та розквіту

Усі ці заходи – заради досягнення повної енергетичної незалежності, розповідає профільний міністр. Зіскочити з газової, нафтової та електричної “голок” Росії литовці мріяли давно.

І хоч електрика в Литві нині дорога (тарифи приблизно втричі вищі за українські), замість популістської боротьби за дешеве світло литовці вдалися до сонячних панелей та економії.

Дедалі більше литовців купують і встановлюють сонячні панелі на дахах будинків для власних потреб. Це стає трендом, адже альтернативні технології дешевшають.

Раніше Факти писали про те, як у Литві перетворюють радянську хрущовку на сучасну багатоповерхівку.