На позиціях сил АТО у селі Чорнухіно побували наші кореспонденти. Цей населений пункт разом із Нікішиним тримають основний удар терористів, захищаючи Дебальцеве. Обстріли бойовиків щодня. Натомість наші військові не розуміють – чому не отримують наказ на атаку позицій ворога.
На майдані коктейль Молотова, на війні — снайперська рушниця.
«Три місяці Майдану. Ось рани. Потім місяць реабілітація і на війну», – розповідає військовослужбовець козак Шаман.
Козак Шаман із Франківщини служить у 128-ій гісько-піхотній бригаді. Вже місяць разом із побратимами боронять селище Чернухіне поблизу Дебальцевого.
«Тут, в Чернухіно є памятник. В Чернухіно 500 років назад була застава Запорозької Січі і тут вели бої за звільнення неньки України. І в цей час ми тут тримаємо захист за неньку Україну. Хочу бачити всіх козаків тут. Слава Україні!», – каже він.
Читайте: Бойовики всю ніч штурмували армію «Градами» й мінометами
Наші передові позиції у селах Чорнухіне, Нікішине та блокпост Балу приймають головний удар від терористів та залишають Дебальцеве у відносній безпеці. Обстріли відбуваються щодня.
«Більшість всього вночі. Під ранок, з 4 до 6», – говорить помічник гранатометника Віктор.
Домовленість про припинення вогню терористи порушують щоночі, говорить заступник командира відділення БМП-2 Юрій Дзямко. Сам із Закарпаття як і більшість його побратимів із 128 бригади. Юрій не розуміє, чому немає команди йти в атаку і звільняти свої землі.
«Наступати. Для чого чекати, коли по нас стріляють? У нас снаряди весь час над головами літають. В очікуванні коли нас уб’ють?», – запитує Юрій Дзямко.
Харчами та формою українським військоми допомагають волонтери, хоча доїхати до передових позицій 128-ї бригади наважується не кожен. Поблизу памятний знак героям Другої світової, які, жертвуючи своїм життям, боронили Вітчизну. Воїни 128-ї бригади обіцяють стояти до кінця, захищаючи українську землю. // Тарас Корніюк, ФАКТИ, ICTV
Фото: прес-центр АТО
