PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Автор: Катерина Одарченко

Новий Виборчий кодекс: переваги та недоліки

11 липня Верховна Рада України у другому читанні проголосувала довгоочікуваний та багатостраждальний проект Виборчого кодексу України, який набуде чинності з 1 грудня 2023 року.

Кодекс ухвалили з 17-го разу після чотирирічного розгляду та подолання 4 568 поправок. Свої голоси за віддали 230 народних обранців.

Що це означає для простих виборців

Законопроект було подано ще 2015 року авторським колективом за участі голови Верховної Ради Андрія Парубія, народних депутатів Леоніда Ємця та Олександра Черненка та інших.

Зі слів одного з авторів, проект Виборчого кодексу поєднав у собі п’ять виборчих законодавств: про вибори президента, народних депутатів, про місцеві вибори, про Центральну виборчу комісію та про державний реєстр виборців.

Читайте: Як ухвалювали новий Виборчий кодекс і що він передбачає

Основною вишенькою на торті нового Виборчого кодексу стають відкриті партійні списки з рейтинговим внутрішньопартійним голосуванням у регіонах, що ліквідовують поширену схему продажу місць у партійних списках за мільйони та унеможливлюють “засівання” округів мажоритарниками.

Кожна партія, що балотується до парламенту, має сформувати загальнонаціональний виборчий список, який розподіляється на 27 регіональних списків. Тобто одні і ті самі депутати, які представлені в загальнонаціональному списку, закріплюються за певними регіональними списками у відповідному порядку, затвердженому партійним з’їздом.

Загальнонаціональний партійний список розподіляється на 27 регіональних списків (або не менше ніж на 2/3 регіонів), і у кожному з цих списків має бути не менше ніж п’ять кандидатів, які конкурують і з іншими партіями, і між собою за вище місце у регіональному списку відповідно до кількості голосів, які він отримає.

Читайте: Рада відмовилася скасувати новий Виборчий кодекс Закон про ТСК і Виборчий кодекс має підписати президент Парламентські вибори 2019: дрейф від мажоритарки до пропорційної системи

Прохідний бар’єр залишається на рівні 5%, тому тільки партії, які його подолають, отримають мандати до парламенту.

Як проходитиме голосування

Кожному виборцю на дільниці нададуть бюлетень для голосування, у якому буде лише два поля. У верхньому полі вказується номер партії, за яку віддається голос, а в нижньому полі – порядковий номер кандидата у регіональному списку від цієї партії.

Верхнє поле є обов’язковим до заповнення, а нижнє – ні. Таким чином під час голосування лише за партію голос віддається першому номеру у регіональному партійному списку, який затвердив з’їзд партії, а виборець автоматично з ним погоджується.

Наразі застосовується така формула: визначається загальна кількість виборців, ця кількість ділиться на конституційний склад Верховної Ради України – 450 народних депутатів, таким чином визначаємо “вартість” одного мандату.

Читайте: Новий Виборчий кодекс: відкриті списки і бонус для виборців

Якщо партія набрала 110 тис. голосів, один мандат – це 25 тис. голосів, тобто в цьому окрузі вона отримала чотири мандати, але залишається ще 10 тис. голосів виборців, які були віддані за цю політичну силу для репрезентативності певних інтересів населення.

У масштабах країни це нерозподілені голоси, які можуть перетворитися на ще певну кількість мандатів для партії, тому вводиться таке поняття, як компенсаторний мандат.

Тоді з єдиного загальнонаціонального виборчого списку партії ті кандидати, які є вище у списку, але через певних причин не були обрані в окрузі, отримують мандат народного депутата України.

Закон уточнює поняття передвиборної агітації та форми її проведення. Окрім того, упорядковуються вимоги до діяльності ЗМІ щодо інформування суспільства про виборчий процес, так і щодо їхньої участі у передвиборчої агітації.

Плюси та мінуси Виборчого кодексу

До плюсів можна віднести:

  • Персоніфікація голосування із одночасним збереженням стимулів для загальнодержавного характеру партій.
  • Розподіл мандатів у загальнодержавному окрузі враховує інтереси партій.
  • Загальнодержавна виборча квота забезпечує однакову “ціну” мандату, послаблює вплив підкупу та адмінресурсу.

До недоліків можна віднести:

  • Потенційне зростання кількості недійсних бюлетенів (за рахунок новизни виборчої системи).
  • Необхідність довготривалої інформаційної кампанії та якісного навчання членів комісій.
  • Складність підрахунку голосів та встановлення результатів (за суттю членам ДВК необхідно просто посортувати бюлетені з голосами за партії – записати у протокол, рейтингово розкласти по кандидатам у партійному списку – записати у протокол, направити бюлетені та протоколи до ОВК).

Новий Виборчий кодекс дозволяє більш репрезентативно представляти інтереси виборців регіонального округу таким чином, що представників від цієї місцевості буде більше, а головне – від різних політичних сил, і виборець може звернутися до того народного обранця, який стоїть на захисті саме його інтересів.

Автор: Катерина Одарченко, політтехнолог, партнер компанії SIC Group Ukrainе, Member of International association of political consultants (IAPC).

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка