PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Автор: Юрій Подорожній

Парламентські вибори 2019: дрейф від мажоритарки до пропорційної системи

11 липня чинна Верховна Рада України в останній робочий день ухвалила Виборчий кодекс.

За часів української незалежності суспільство завжди було невдоволено виборами. І зазвичай активність цього невдоволення приходить на момент, коли парламент обраний і ми починаємо знайомитись із прізвищами парламентарів та жваво обговорюємо, хто що порушував та хто скільки вклав грошей у підкуп виборців.

Тут і починаються розмови про недосконалість виборчого законодавства, а тому суспільство ставить негативну оцінку роботі усій парламентській системі.

Виборче законодавство варто вдосконалювати. Ми повинні шукати механізми більш точного відображення настроїв суспільства та його прихильності тим чи іншим політичним силам та окремим політикам.

За всю історію виборів до Верховної Ради ми мали дрейф від мажоритарної системи абсолютної більшості до відкритих партійних списків.

Як правило, розмови про недосконалість виборчої системи – це лише ширма та намагання відвести суспільство від справжньої проблеми виборів.

Читайте: Що передбачає закон про вибори у Верховну Раду

В Україні не працюють суди та заангажована правоохоронна система. А тому, який би досконалий закон ми не писали та не ухвалювали – це, за великим рахунком, немає абсолютно ніякого значення.

Пропорційна система з відкритими списками – панацея?

Я не прихильник мажоритарної системи. Впевнений, що пропорційна система дає можливість швидше та якісніше структурувати суспільство, формувати політичні інститути та просуватись в утвердженні демократії. Але огульно критикувати мажоритарну систему немає сенсу.

Читайте: У Раду можуть пройти п'ять партій - опитування Рейтингу Що робити, якщо запрошення на вибори не прийшло Що таке партійні списки та як вони формуються

На сьогодні така система діє в понад 80 країнах світу. І вона ефективна там, де є суспільний консенсус та діє верховенство права. В інших країнах діє пропорційна система, і знову ж, вона ефективна лише там, де держава здатна забезпечити справедливість, тобто з притомною судовою та правоохоронною системами.

Дострокові вибори 2019 року відбудуться в Україні за законом, який передбачає обрання парламентарів за змішаною системою. На мій погляд, в умовах однопалатного парламенту це є адекватне рішення.

Дві графи та дві цифри

Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс, за який проголосували у першому читанні в листопаді 2017 року.

Сенс його полягає в тому, що виборці тепер обиратимуть і партію, і депутата, якого ця партія пропонує. В бюлетені буде лише дві графи – номер партії, за яку віддаєте свій голос, та номер кандидата у народні депутати з партійного списку.

Читайте: Коли в Україні парламентські вибори

У них треба записувати порядковий номер партії та кандидата з неї. Якщо кандидат у народні депутати набере відповідну кількість голосів виборців, він зможе переміститися вверх списком або навпаки, опуститися вниз.

За великим рахунком, така система – це прихована мажоритарка, яка не знищує усіх проблем із засіванням округів, а навіть, посилить боротьбу та корупцію всередині партійних списків.

Депутати виконали зобов’язання

Лунало багато критики у бік парламенту, що ухвалення Виборчого кодексу має здійснити новообрана Верховна Рада.

Читайте: Вибори 2019: ЦВК скасувала реєстрацію 26 кандидатів у нардепи

Але хочу нагадати, що ухвалення виборчого законодавства було зобов’язанням, яке брали на себе депутати цієї каденції. На жаль, це українська традиція парламенту – затверджувати бюджет або стратегічні рішення в останній момент. Для Парубія це було принциповим – залишити посаду голови Верховної Ради із ухваленим Виборчим кодексом.

Автор: Юрій Подорожній, політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка