PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Юрій Подорожній
Автор: Юрій Подорожній

Вбивство Нємцова: чи знайдуть замовників та коли у Росії з’явиться опозиція

10 лютого 2015 року у російському виданні Собеседник вийшов матеріал під назвою Боюсь того, що Путін мене вб’є. Це було останнє інтерв’ю Бориса Нємцова.

27 лютого 2015 року поряд із Кремлем, на Великому Москворецькому мості його було демонстративно та нахабно застрелено. Сьогодні минає п’ять років з дня вбивства.

Нємцов не був революціонером і навіть, не став радикальним опозиціонером. Сам себе він називав єдиним політиком з 90-х, який не був із Путіним. Хоча Нємцов безжально критикував чинного президента РФ та намагався створити опозицію режиму, – розповідає політтехнолог Юрій Подорожній.

У своїх інтерв’ю він називав президента Путіна цинічним, підлим та дрібним. Але у той же час критично ставився до Олексія Навального, який після смерті Бориса Нємцова перетворився на головного російського опозиціонера.

Борис Немцов

Борис Нємцов намагався перетворити опозицію у систему та підготував план реформування Росії. Він вважав, що без зміни політичної системи у РФ немає жодного шансу.

Ключовим політичним перетворенням мала стати реформа державного керування з одночасним підвищенням ролі парламенту, який мав призначати та відправляти у відставку уряд, отримати право проводити розслідування діяльності чиновників. На його думку, необхідно було скоротити до чотирьох років термін перебування на своїй посаді президента і парламентарів та проводити вибори губернаторів, а не призначати їх. Нємцов вважав, що без права та демократії Російської Федерації не стане.

Після вбивства Бориса Нємцова основною версією став чеченський слід, а 2017 року відбувся суд, який визнав виконавцями вбивства Заура Дадаєва, Анзора та Шадида Губашевих, Темирлана Ескерханова і Хамзата Бахаєва.

Під час чергової прес-конференції Володимир Путін припустив, що замовників вбивства могло і не бути, а тому подальше розслідування, здається, зійшло нанівець.

За п’ять років після вбивства російська політика практично не змінилась. У Росії так і не з’явилась системна опозиція владі. Адже кожному, хто без високого благословення намагається виступати проти Путіна та його режиму, Борис Нємцов став нагадуванням: Хто проти влади, той під загрозою смерті.

Рейтинг Путіна впав з 59% у 2017 році до 35% на початку 2020 року. Причинами стали соціально-економічні проблеми та пенсійна реформа, яка передбачає зростання пенсійного віку. Здавалося б, такі рейтинги є  сприятливим періодом для опозиції. Незважаючи на зростання невдоволених політикою Путіна в економічній сфері, поява реальної опозиції у північного сусіда – справа пропаща та нереальна. Бути опозиціонером у РФ означає знаходитись під прицілом абсолютно реальної зброї.

Борис Немцов

Такий стан справ зумовлений не тільки епохою путінізму, але й відсутністю парламентської традиції у країні. Та у російському політикумі спостерігається запекла конкуренція всередині влади, а опозиція є бутафорною та керованою спецслужбами.

Навіть конституційна реформа, яку затіяв Путін, лише пертурбація у системі керування напередодні завершення чергової каденції російського президента та його довічного царювання.

Читайте: Незаконно засудженому в РФ активісту Якименку погрожують зґвалтуванням

Окрім того, зміни до Конституції відкривають шлях до посилення тиску на Україну та Білорусь, кінцевою метою якого є приєднання цих країн у тій чи іншій формі та географії до Росії.

Тож сподівань на розслідування та пошук замовників вбивства Бориса Нємцова практично немає. Особливо зважаючи на те, що ймовірний замовник цієї та багатьох інших смертей представників російської опозиції перебуває у Кремлі.

Автор: Юрій Подорожній, політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка