PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Автор: Юрій Подорожній

Зустріч у нормандському форматі: які результати та досягнення України

9 грудня відбулася зустріч у нормандському форматі лідерів Німеччини, Франції, України та Російської Федерації у Парижі.

На нормандському саміті домовилися про розширення мандата ОБСЄ на Донбасі. Так, місія буде вести спостереження за дотриманням режиму тиші не 12 годин, а 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

А питання відновлення контролю над кордоном України на Донбасі обговорюватиметься на наступній зустрічі в нормандському форматі через чотири місяці.

Чотири очільника держав були на зустрічі із власними інтересами, а нормандський формат відбувався на умовах Путіна. При тому, немає жодних підстав вважати, що президент Росії прагне миру. Франція та Німеччина здається готові вже на будь-які умови, аби просто перестали приходити будь-які повідомлення зі сходу України. Український президент завжди зводить логіку своїх публічних виступів до ідеї компромісу, ступінь якого залишається незрозумілим, – розповідає політтехнолог Юрій Подорожній.

Межа компромісу Кремля – це заморожений конфлікт за контролю із Росії. Не дарма Народна рада, яка є парламентом окупаційної влада нещодавно ухвалила рішення про розширення своїх кордонів на всю територію Донецької області. Для української сторони межа компромісу – прямі перемовини з так званими “Л/ДНР” та вибори на Донбасі з особливим статусом.

На жаль, ніхто не обговорюватиме справжні інтереси України: засудження агресора, виведення його військ, відновлення територіальної цілісності у кордонах 2013 року та компенсація за зруйнований Донбас. Такий мир можна було б вважати справедливим. Адже несправедливий мир, до якого схиляють Україну стане причиною більш масштабної війни у майбутньому.

Читайте: Повне припинення вогню відбудеться до кінця 2019 року – Зеленський

Нормандську зустріч без перебільшення можна назвати газовим самітом у Парижі.

Ключовими у цій зустрічі стали питання прямих поставок газу, продовження контракту з транзиту до Європи, а Донбас як гральні карти, які залежно від того, у чиїх руках та чи інша масть перетворюється у козирі чи шістки. А на двосторонній українсько-російській зустрічі, яка тривала півтори години, разом із президентами були присутні українські та російські енергетики – Юрій Вітренко, Олексій Оржель, Олексій Міллер та Олександр Новак. Це підтверджує центричність газового питання.

Звичайно, підписання жодних документів не було, а представник Нафтогазу Юрій Вітренко після завершення переговорів заявив, що домовились про подальші домовленості.

Президент Зеленський спочатку зустрівся із Еммануелем Макроном, а потім із Ангелою Меркель. Цікаво, що під час попередніх самітів у нормандському форматі український президент зустрічався одночасно із німецьким та французьким очільниками. У цей же час зустрілись канцлер Меркель та президент Путін, який потім зустрівся із президентом Макроном.

На підсумковій прес-конференції Еммануель Макрон заявив, що нова зустріч у нормандському форматі відбудеться у березні. Канцлерка Меркель оголосила про домовленість припинити вогонь до кінця 2019 року, а в 2020 році має відбутись повне розведення сил. Окрім того, вона наголосила на продовженні Мінських домовленостей.

Читайте: Спостереження за припиненням вогню на Донбасі вестимуть цілодобово – Меркель

Президент Зеленський наголосив на тому, що спочатку повинні бути реалізовані безпекові питання і лише потім політичні. Український очільник зазначив необхідність повного припинення вогню та розмінування у зонах розведення.

Окрім того, відбудеться обмін полоненими за принципом усіх на усіх до 31 грудня поточного року. Під час переговорів погоджено додаткові зони розведення у трьох точках. Володимир Зеленський зазначив, що не змогли домовитись щодо контролю кордону українською стороною. Окремо він наголосив, що не є предметом обговорення федералізація України та її унітарність.

Читайте: У нас із президентом РФ абсолютно різні погляди на передачу кордону – Зеленський Статус Донбасу в Конституції України: що Путін сказав за підсумками саміту в Парижі У березні 2020 року відбудеться зустріч у нормандському форматі

Президент Путін, який виступав останнім, наголосив на важливості виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року, які передбачають внесення змін до конституції України щодо особливого статусу Донбасу. Також він особливо підкреслив необхідність проведення амністії та законодавче закріплення заборони на переслідування усіх учасників конфлікту.

Чим більш проросійським буде варіант реалізації мирних домовленостей, тим на ширшу підтримку зможе розраховувати президент Володимир Зеленський на голоси ОПЗЖ у парламенті. Та здається, що цей саміт виявився мильною бульбашкою. А єдине досягнення зустрічі – поява Путіна.

Автор: Юрій Подорожній, політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку. 

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка