Зустріч Зеленського і Путіна: чому Кремль може втратити сотні мільйонів доларів
9 грудня в Парижі відбулися переговори у нормандському форматі, перерва в яких тривала три роки.
За підсумками було підписано комюніке, яке закріпило обмін полоненими до кінця року, домовленість про припинення вогню і відведення сил з трьох зон.
Вчора був доленосний день для всіх українців, особливо це стосується тих 73 бранців Кремля, які мають усі шанси зустріти цей Новий рік не у буцигарні, а у теплому родинному колі. Саме це можна назвати основним позитивним досягненням вчорашнього нормандського саміту, – розповідає політолог Ольга Йосипчук.
Читайте: 72 людини можуть повернутися в Україну до кінця року – Зеленський
Майже годину тривала зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна, і більша частина часу була приділена газовим питанням, які для наших європейських протеже і є пріоритетним, оскільки перспективи замерзнути не дуже радують Німеччину та низку європейських держав.
Путін заявив, що газ для українських компаній стане дешевшим на 25%, якщо постачання буде відновлене з січня 2020 року. Володимир Зеленський зі своєї сторони на прес-конференції відповів, що контракт можуть підписати на 10 років, що є досить тривалим терміном і може нас знову посадити на довготривалу конвульсійну залежність, з якої ми так довго виходили.
Читайте: А у нас в квартирі газ, а у вас? Путін запропонував Україні знижки
Україна, маючи 5% усіх природних ресурсів планети, здатна сама себе забезпечувати не лише вугіллям, але й газом. І замість імпорту чужого газу нам варто розробляти власні родовища та альтернативні джерела енергії.
До березня 2020 року планують створити дорожню карту, за якою, власне, і має відбутися розведення у трьох напрямках. Глобально це може вирішити проблему лише у тому випадку, якщо усі сторони дотримуватимуться чітко прописаних правил та не порушуватимуть режим тиші, тих семи днів, які є передумовою для розведення та розчищення сірої зони.
Як бачимо, усі попередні спроби були марними, адже бойовики в останні дні та години порушували режим тиші та зривали усі підписані домовленості. Не певна, що цього разу вийде.
Щодо контролю українського кордону, тут ніякого компромісу не знайшли. Путін не хоче віддавати контроль кордону до виборів, мотивуючи це тим, що Мінські домовленості, підписані Порошенком, треба виконувати, адже змінюючи один їхній пункт, вони розсиплються, як картковий будинок.
Це все лише публічна ширма, оскільки причина зовсім інша. Вона полягає у тому, що контроль кордону є стратегічним під час воєнних дій. Кожна доба нашого контролю наших територій коштуватиме їм не лише сотні мільйонів доларів, але й цілої низки справ для Гаазького трибуналу.
Адже за декілька днів контролю можна назбирати достатню кількість доказів і про присутність російських військ, і про зброю, і про комерційну складову окупантів з Росією.
Читайте: Статус Донбасу в Конституції України: що Путін сказав за підсумками саміту в Парижі
Я певна, що це питання не зрушиться з мертвої точки навіть через чотири місяці. Путін не відступить від позиції контролю після виборів, а окупанти теж не залишать кордон, і для цього розроблять чергову модель мотивації, оскільки доставка зброї, провізії та експорт з окупованих територій є для них стратегічними.
Самопроголошені республіки не можуть ризикнути усім заради виборів, і це очевидно. Вони надалі тиснутимуть та нав’язуватимуть свою позицію і не лише у змінах до Конституції, про які говорив Путін, але й у закритті усіх кримінальних справ проти бойовиків.
Крок за кроком Путін йде до цього, і нам на це не можна погоджуватись, адже ми втратимо не лише Крим назавжди, але й Донбас.
Автор: Ольга Йосипчук, політолог, фандрейзер, засновник ГО НЕО Лідери.