Прихована реклама та контент заради хайпу: які небезпеки чатують на дитину в YouTube
Про етику дитячого контенту, виклики алгоритмів, силу музики й про те, як створюється щирий і водночас якісний контент розповів режисер і шоуранер найпопулярніших українських та світових дитячих YouTube-каналів Володимир Козачук.
Його відео набирають мільярди переглядів, а створені ним образи щодня захоплюють серця дітей з усього світу. Ми поговорили з Володимиром про етику дитячого контенту, виклики алгоритмів, силу музики й про те, як створюється щирий і водночас якісний контент.
Алгоритми диктують умови, але саме в цьому виклик для професіонала
— Чи є небезпека у тому, що діти не обирають контент свідомо, а споживають те, що їм “підсовує” стрічка?
— Так, це одна з головних етичних дилем сьогодні. Діти — це аудиторія, яка ще не має сформованих фільтрів критичного мислення. Якщо платформа “нав’язує” контент не за критерієм якості, а лише з огляду на зручність алгоритму, це може призвести до поверхневого мислення, емоційного перенасичення або навіть залежності від візуального шуму. Тому ми несемо відповідальність за те, що опиняється в дитячій стрічці — навіть якщо дитина натиснула на це випадково.
— Чи відчуваєте ви тиск з боку алгоритмів під час створення контенту?
— Так, безумовно. Алгоритми диктують певну динаміку — наприклад довжину відео, темп монтажу, колірну палітру. Але саме в цьому і полягає професіоналізм: знайти баланс між технічними вимогами платформи та своєю режисерською мовою. Якщо просто йти на повідці в алгоритмів — це ремесло. Якщо вмієш вкласти ідею в цю форму — це вже мистецтво.
Фото: Володимир Козачук
— Які етичні принципи для вас ключові у створенні дитячого відео?
— Безпека, щирість, повага до дитини. Кожне відео я сприймаю через призму особистого: якби моя дитина щодня дивилася це — що б вона відчула, чого б навчилась, чи зросла б внутрішньо? І саме тому візуальна етика — не менш важлива за змістову.
— Де проходить межа між “розважальним” і “шкідливим” контентом?
— Межа дуже чітка: чи поважаю я свою аудиторію? Якщо контент створений виключно заради хайпу, із криками, надмірною динамікою, — він може бути “розважальним”, але не буде цінним. Ми прагнемо створювати відео, які не лише подобаються дітям, а й формують їхній смак, допомагають мислити і відчувати.
— Що ви думаєте про приховану рекламу в дитячому контенті?
— Негативно ставлюся. Якщо є реклама — вона має бути маркована й прозора. Інакше це маніпуляція. Діти не розрізняють, що є рекламою, а що — сюжетом. Тому відповідальність повністю лежить на творцеві контенту.
Музика, голос, ритм — усе працює як режисура відчуттів
— Чи справді є попит на освітні формати у YouTube?
— Так, однозначно. Ми помічаємо дедалі більший інтерес до відео, які мають сенс. Формати, де дитина пробує нове, отримує вибір, щось дізнається — вони живуть довше. Батьки підтримують такі шоу, бо вони не “вимикають” дитину, а стимулюють її.
— Наскільки важливим є голос у дитячому контенті?
— Голос — як музичний інструмент. Тембр, дикція, емоція — усе це створює атмосферу. Ми серйозно підходимо до кастингу на озвучку, бо саме голос “тягне” дитину в сюжет. Це не менш важливо, ніж візуальний стиль.
— Які кольори та ритми найкраще працюють на утримання уваги дитини?
— Усе залежить від віку. Малюки — це контраст, прості форми, повторення. Старші діти — люблять деталізацію, сюжет. Ритм — це чергування: дія, пауза, сюрприз. Головне — не перевантажувати. Дитячий мозок потребує простору для уяви.
— Яку роль відіграє музика?
— Музика — як “дихання” сцени. Вона підказує глядачеві: зараз смішно, зараз очікуй дива, зараз зосередься. Ми часто пишемо оригінальні треки спеціально під сюжет. Це додає унікальності й глибини.
Фото: Володимир Козачук
Успіх — це не вірусність. Це щирість і бажання творити
— Чи можна створити успішний YouTube-канал з будь-якою дитиною?
— Ні. Це можливо не з будь-якою дитиною, а з тією, яка справді цього хоче й отримує задоволення від творчого процесу. Тут важливі не зовнішність чи харизма, а щирість, інтерес, підтримка батьків, і — дуже важливо — дорослий, який розуміє, як працює контент. Якщо змушувати дитину — це шлях не до зірки, а до вигорання. А коли дитина щаслива на знімальному майданчику — це видно одразу.
— У вас більше тисячі відео. Які теми для вас найцікавіші?
— Найбільше люблю, коли діти грають у дорослих — рятують світ, беруть відповідальність, роблять добрі справи. Це завжди щиро, зворушливо і дуже сильно. Ще мені подобається, коли діти стають співавторами: ми часто питаємо їх, що вони хочуть зняти — і отримуємо ідеї, які самі б не вигадали. Це робить контент живим і справжнім.
— Як YouTube реагує на зміну акторів у відео?
— Алгоритмам усе одно. А от аудиторія — особливо дитяча — прив’язується до облич. Дитина сприймає знайомого актора як “друга”. Тому краще, коли актори залишаються, а сюжети змінюються. Якщо ж вводимо нових героїв — робимо це м’яко, поступово.
— Чи є необхідним красиве подвір’я з пальмами, великий басейн та величезний вибір іграшок для зйомок?
— Насправді ні. Усі ці речі, звісно, роблять картинку цікавою і “смачною”, але дуже часто маленьким глядачам більше подобається реквізит, виготовлений своїми руками з простих, доступних матеріалів.
Їм подобається розглядати те, що і вони зможуть створити у себе вдома. Головне — ідея, емоція, щирість. Ми знімали й у звичайних дворах, і в простих кімнатах — і ці ролики “залітали”, бо були справжніми. Глядач це відчуває. Успіх не в глянці, а в душі відео.
Фото: Володимир Козачук