Найкоротший день в історії: вчені фіксують тривожні зміни у швидкості обертання планети
Науковці б’ють на сполох, адже нещодавні спостереження показують, що швидкість обертання Землі зростає. Це явище, яке з першого погляду здається незначним, але скорочення тривалості доби лише на мілісекунди може мати далекосяжні наслідки для клімату, рівня моря та здоров’я людей.
Що відомо про 5 серпня та прискорення обертання Землі, читайте в нашому матеріалі.
Чи справді 5 серпня – найкоротший день в історії
Згідно з даними National Geographic, з посиланням на Міжнародну службу обертання Землі та систем відліку (IERS) та Військово-морської обсерваторії США, у вівторок, 5 серпня, обертання Землі прискориться, що може зробити його найкоротшим днем в історії за весь час спостережень.
– Протягом останнього десятиліття середня тривалість дня здебільшого скорочувалася. Це особливо помітно протягом останніх п’яти років, іноді вона становить менше 24 годин, — каже Ніколас Стаматакос, астроном відділу орієнтації Землі Військово-морської обсерваторії США.
Причиною такої зміни є гравітаційний вплив Місяця, який змушує планету обертатися дещо швидше поблизу полюсів. У результаті тривалість доби скоротиться на 1,25 мілісекунди, що майже непомітно для людини.
Останніми роками дедалі частіше спостерігаються так звані “короткі дні” через прискорення обертання Землі. Наприклад, 19 липня 2020 року доба була коротшою на 1,47 мілісекунди, а 30 червня 2022 року на 1,59 мс.
Однак абсолютний рекорд зафіксували зовсім недавно, а саме 5 липня 2024 року. Тоді планета завершила оберт на 1,66 мс швидше, ніж зазвичай, і це найкоротший день, зафіксований з 1949 року, коли почали використовувати атомні годинники.
Астрофізик із Лондонського університету Ґрем Джонс зауважив, що цього року Земля може знову помітно пришвидшити обертання, зокрема 9 липня, 22 липня та 5 серпня.
У нормі Земля робить один повний оберт навколо осі за 24 години, або за 86 400 секунд. Але це значення може незначно змінюватися через природні чинники. Це землетруси, океанічні течії, танення льодовиків, зсуви в ядрі планети чи навіть великі атмосферні явища на кшталт Ель-Ніньйо.
Саме ці природні сили, ймовірно, й впливають на прискорення обертання, яке наразі активно досліджують учені. Джонс досліджує, як рухи в розплавленому ядрі Землі, зміни в океанах і потоки в атмосфері впливають на цей процес.
Найкоротший день в історії: наслідки
Експерти застерігають, хоча така зміна здається незначною, її довготривалі наслідки можуть виявитися дуже небезпечними.
Якщо обертання Землі й надалі прискорюватиметься безконтрольно, це може мати катастрофічні наслідки для всього світу.
Пришвидшення обертання спричинить, що вода з океанів почне зміщуватись від полюсів до екватора.
Навіть незначне збільшення швидкості, всього на одну милю на годину, може призвести до підвищення рівня моря на кілька дюймів в екваторіальних зонах. Для низинних прибережних міст, які вже перебувають під загрозою затоплення, цього буде достатньо.
У гіршому випадку, якщо швидкість обертання Землі зросте на 100 миль на годину, то великі території поблизу екватора можуть опинитися під водою через масове зміщення морів із полярних регіонів.
І навіть тим, хто виживе після затоплень, доведеться зіштовхнутись із різким погіршенням умов життя. Порушення балансу планети зробить життя на ній вкрай складним.
Більш швидке обертання вплине не лише на тривалість доби, адже воно може спричинити серйозні порушення в біоритмах людини. Якщо доба скоротиться до 22 годин, це “збиватиме” внутрішній годинник кожного з нас, ніби щодня ми прокидаємось на дві години раніше, ніж звикли, без можливості адаптуватися.
Такі зміни – це зовсім не дрібниця. Вже доведено, що навіть переведення годинника на літній час може підвищити ризик серцевих нападів, інсультів і аварій. Постійне зміщення в часі може бути ще небезпечнішим.
Астроном NASA доктор Стен Оденвальд також попереджає, що погодні умови можуть значно ускладнитись. Чим швидше обертається Земля, тим сильніший ефект Коріоліса, який сприяє обертанню циклонів.
– Урагани почнуть обертатися швидше й стануть потужнішими, – пояснив він.
Подібні незначні відхилення в обертанні планети фіксуються за допомогою атомних годинників, які вимірюють час, рахуючи коливання атомів у вакуумній камері. Саме ці прилади забезпечують точність Всесвітнього координованого часу (UTC).
