Роковини Смоленської катастрофи: як це сталося і чому слідство триває вже 11 років
11 років тому у Смоленську (Росія) під час заходу на посадку розбився літак, на борту якого перебував тодішній президент Польщі Лех Качинський з дружиною Марією і ще 95 людей.
Серед загиблих було вище військове керівництво, представники польського Сейму і Сенату, канцелярії президента, вищого військового командування, депутати політичних партій, а також громадські та релігійні діячі. Ніхто з людей, які тоді були на борту літака, не вижив.
Через 11 років після Смоленської трагедії Факти ICTV розповідають, що за цей час вдалося встановити слідству і чи покарані винні в авіакатастрофі.
Що відомо про катастфору
10 квітня 2010 року польська делегація на чолі з першими особами країни, серед яких був президент Лех Качинський, вирушила до російського міста Смоленськ.
Делегація летіла, щоб відвідати кладовище Катинь під Смоленськом. Президент та інші посадовці мали вшанувати пам’ять польських військових, яких утримували у радянських таборах і розстріляли органи НКВС у 1940 році.
Але приблизно о 9.40-9.50 за київським часом літак Ту-154 під час посадки на аеродромі Смоленськ-Північний розбився. Крім Леха і Марії Качинських, в авіакатастрофі загинули голова Національного банку Польщі Славомір Скшипек, заступник міністра закордонних справ Анджей Кремер, керівник Інституту національної пам’яті Януш Куртика, голова Генерального штабу Польщі Францішек Ґонґор, екс-президент Польщі Ришард Качоровський та інші представники польської еліти.
Спочатку Комісія державної авіації із розслідування авіакатастроф МВС Польщі заявила, що причиною Смоленської катастрофи була помилка екіпажу. Але у 2016 тодішній міністр оборони Антоні Мацеревич наказав відновити розслідування, яке триває і до сьгодні.
Лех Качинський
Розслідування російської сторони
Розслідуванням Смоленської катастрофи у Росії займався Міждержавний авіаційний комітет. У 2011 році він оприлюднив звіт, у якому йшлося про те, що диспетчери повідомляли екіпаж про сильний туман і погану видимість перед посадкою.
Начебто останнє попередження про видимість у 200 метрів пілоти отримали за чотири хвилини до катастрофи. У звіті зазначали, що в таких умовах літак було неможливо посадити. Крім того, аеродром Північний не був оснащений навігаційною системою, яка дозволяє посадку в умовах поганої видимості.
Але екіпаж літака Ту-154 попросив дозвіл зробити пробну посадку.
Загалом висновок комісії був такий: польський літак розбився, коли підлітав до смоленського аеродрому Північний, через помилку пілотів, які не змогли ухвалити правильних рішень в умовах поганої видимості.
Розслідування Польщі
Смоленську катастрофу у Польщі починали розслідувати двічі. Перше розслідування Варшава почала відразу після трагедії. Але ресурсів у польської сторони тоді було обмаль. Адже РФ не надала Польщі уламки літака та записи переговорів пілотів в кабіні.
Тому розслідування базувалося тільки на записах переговорів пілотів та диспетчерів аеродрому і на реконструкції самої події.
Зважаючи на ці обставини, у 2011 році Варшава оприлюднила свій звіт, згідно з яким причиною катастрофи під Смоленськом назвали кілька факторів: помилки пілотів, несвоєчасні команди російських диспетчерів, погане оснащення аеропорту.
Але брат Леха Качинського, співзасновник і лідер партії Право і справедливість Ярослав Качинський відразу заявив, що не вірить у цю версію слідства. Тому після того, як у 2015 році його політсила перемогла на парламентських виборах, у лютому 2016 року Польща відновила слідство.
Висновок, який зробили польські органи, кардинально відрізнявся від звіту, наданого Росією у 2011 році. Згідно з результатами рослідування, літак почав розпадатися задовго до зіткнення із землею через те, що на борту Ту-154 було два вибухи – в районі лівого крила і в центральному відсіку літака.
Крім того, комісія вважає, що диспетчери у Смоленську неправильно вели президентський літак на посадку. Після свого розслідування генпрокуратура Польщі почала вимагати Росію висунути звинувачення диспетчерам.
Як просувається розслідування
Станом на сьогодні розслідування Смоленської катастрофи літака Ту-154 вважається незавершеним. Оскільки російська сторона утримує і відмовляється передавати Польщі частину уламків борту, чорні скриньки з записами, а також інші докази.
У 2018 році польська підкомісія Міністерства оборони з розслідування катастрофи повідомила, що на елементах корпусу літака Ту-154, а також на тілі принаймні однієї жертви катастрофи були виявлені сліди вибухівки.
Через рік британська лабораторія судово-вибухових речовин Forensic Explosives Laboratory Міністерства оборони Великої Британії підтвердила, що виявила сліди речовин, які використовуються для виробництва вибухівки, зокрема тротилу, на більшості з 200 зразків уламків літака.
У вересні 2020 року польська прокуратура звернулася до суду і попросила арештувати трьох російських диспетчерів, які працювали в день авіакатастрофи під Смоленськом. Їх звинувачують у тому, вони умисно довели ситуацію до авіакатастрофи, яка стала причиною загибелі великої кількості людей.
Зокрема, за інформацією польських слідчих, на аеродромі вийшла з ладу система радіолокаційної посадки, яку використовували у смоленському диспетчерському пункті. А через те, що літак зник з моніторів диспетчерів, велика частина інформації, яку вони передавали пілотам про місцезнаходження літака, могла не відповідати дійсності.
Тому слідчі дійшли висновку, що російські диспетчери давали пілотам команди знизитися і йти на посадку, але не знали місцезнаходження літака.
Тим часом у Росії заявили, що не видадуть диспетчерів. Зокрема, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова пояснила, що, згідно з Конституцією, Росія не має права нікому і ні за яких обставин видавати своїх громадян.
Але звернення польської прокуратури до суду – це вже перший крок до того, щоб російських диспетчерів оголосили у міжнародний розшук. Адже в подальшому це дозволить вимагати їхньої видачі польській владі.