Статті
Статті
, редакторка стрічки

Дипломатія може не спрацювати: іноЗМІ оцінили відповідь США та НАТО щодо “гарантій безпеки” РФ

Дипломатія може не спрацювати: іноЗМІ оцінили відповідь США та НАТО щодо "гарантій безпеки" РФ
Фото: Getty Images

У середу, 26 січня, США та НАТО передали Росії відповіді на її пропозиції щодо “гарантій безпеки”. Незабаром після цього американський держсекретар Ентоні Блінкен та генсекретар НАТО Єнс Столтенберг провели пресконференції, під час яких прокоментували свою позицію для ЗМІ та повідомили, що текст відповідей у ​​вільному доступі публікувати не будуть.

Блінкен і Столтенберг попросили російську сторону вчинити аналогічним чином, оскільки інакше можливі негативні наслідки для дипломатичних переговорів із цих питань.

Обидва спікери під час брифінгів наголосили, що у відповідях США та НАТО є позитивні моменти для подальших переговорів з Росією, проте деякі аспекти, що стосуються насамперед можливостей України, Грузії та інших країн вступити до Північноатлантичного альянсу, навіть не обговорюються – Кремль не має права голосу у цих питаннях і не може впливати на політику “відкритих дверей” Альянсу.

Зараз дивляться

Що пишуть іноземні ЗМІ про відповідь НАТО та США на російські “гарантії з безпеки” та як вони оцінюють результати дипломатичних спроб зупинити російську агресію проти України – читайте у матеріалі Фактів ICTV.

Видання Foreign Affairs наголошує, що нинішня криза, яка виникла між Україною та Росією – це “розплата, яку готували 30 років”.

Там зазначають, що йдеться не лише про Україну та її можливе членство в НАТО, а й про майбутнє всього європейського порядку, створеного у 90-х роках.

– Сполучені Штати та їхні союзники розробили архітектуру євроатлантичної безпеки, до якої Росія не мала чітких зобов’язань чи інтересів, але відколи до влади прийшов президент Росії Володимир Путін, Росія кинула виклик цій системі. Путін регулярно скаржився, що глобальний порядок ігнорує інтереси Росії в безпеці, і вимагав, щоб Захід визнав право Москви на сферу привілейованих інтересів на пострадянському просторі, – нагадують у виданні.

Уточнюється, що президент РФ вже не раз організовував вторгнення до сусідніх держав – таких як, наприклад, Грузія, які вийшли з орбіти Росії, – для того, щоб завадити їм повністю переорієнтуватися.

– З огляду на кінцеву мету Путіна та його впевненість у тому, що зараз саме час змусити Захід відповісти на його ультиматуми, чи можна утримати Росію від нового військового вторгнення в Україну? Ніхто не знає, що зрештою вирішить Путін. Але його переконаність у тому, що Захід ігнорував те, що він вважає законними інтересами Росії, протягом трьох десятиліть, продовжує керувати його діями. Він сповнений рішучості підтвердити право Росії обмежувати суверенний вибір своїх сусідів та колишніх союзників за Варшавським договором і змусити Захід прийняти ці обмеження – чи то дипломатією, чи військовою силою, – йдеться у матеріалі.

Foreign Affairs зазначає, що тверда позиція Кремля не означає, що Захід безсилий. Сполученим Штатам слід продовжувати дипломатичні відносини з Росією і прагнути вироблення modus vivendi – тимчасової угоди, яка дасть змогу сторонам співіснувати, незважаючи на різні погляди.

І водночас Вашингтону необхідно продовжувати координуватися з Європою, щоб вчасно реагувати на дії Росії.

– Але зрозуміло, що навіть якщо Європа уникне війни, повернення до ситуації, яка була до того, як Росія почала стягувати свої війська у березні 2021 року, вже не буде. Кінцевим результатом цієї кризи може стати третя реорганізація євроатлантичної безпеки, уточнюють у виданні.

Там нагадали, що перша така реорганізація відбулася після Другої світової війни, друга – у період з 1989 до 1991 року, з розпадом комуністичного блоку, а потім і самого Радянського Союзу, після чого з’явилося прагнення Заходу створити цілісну та вільну Європу.

– Тепер Путін прямо кидає виклик цьому порядку своїми діями проти України, – наголошують журналісти.

У The Hill тим часом зазначають, що виникає враження, що “небагато американців чи росіян усвідомлюють”, що вторгнення РФ в Україну та реакція НАТО, яка спостерігається зараз, можуть “перерости у Третю світову війну”.

The Guardian у зв’язку з аналізом інформації про відповідь НАТО і США на російські “гарантії з безпеки” пише, що Україна намагається применшити повідомлення про напад з боку Росії. Це пов’язують з тим, що українська влада намагається утримувати від падіння економіку країни, на яку негативно впливає російська агресія на кордоні.

У свою чергу CNN зазначає, що деякі союзники та експерти скептично ставляться до того, наскільки великий акцент слід робити на письмовій відповіді США на російські “гарантії з безпеки”.

Вони пов’язують це з тим, що вона не дасть місця для переговорів щодо ключових вимог Росії, і є побоювання, що Москва використає відповідь США як привід, щоб сказати, що дипломатія зазнала невдачі.

Високопоставлений американський дипломат сказав виданню, що “цілком можливо, що це правильно, що Росія не ставиться до цього серйозно”.

– Але ми зобов’язані перевірити цю пропозицію, піти дипломатичним шляхом, тому що, безумовно, набагато краще вирішити ці розбіжності мирним шляхом відповідно до наших принципів, ніж відновити агресію, відновити конфлікт, і все, що з цього буде, – сказав він.

NYT з посиланням на анонімні офіційні особи, знайомі з документами, розкрив деякі аспекти відповідей Заходу на “пропозиції” РФ.

ЗМІ зазначає, що відповіді починаються із загальних принципів, зокрема про те, що НАТО не скасує своєї політики “відкритих дверей”, згідно з якою будь-яка держава, яка бажає приєднатися до Альянсу, може зробити це.

У документах також чітко зазначено, що Росія не матиме права вето на наявність ядерної зброї, військ або звичайних озброєнь у країнах НАТО.

Але вони відчиняють двері для переговорів про взаємні обмеження щодо ядерних озброєнь малої та середньої дальності, зокрема відродження Договору про ракети середньої та меншої дальності.

Також у документах йдеться, що Сполучені Штати та їхні союзники готові говорити про взаємні правила, щоб обмежити розмір та місце проведення військових навчань; такі обмеження гарантували б, що навчання проводяться далеко від кордонів і їх не можна було б прийняти за стягування сил для вторгнення.

– У міру того, як дипломатія просувається вперед, Сполучені Штати продовжують робити кроки, передбачаючи найгірший сценарій в Україні, аж до насильства у столиці України, – йдеться у матеріалі.

У зв’язку з цим у виданні пишуть із посиланням на неназваного високопосадовця морської піхоти, що два тижні тому до посольства США відправили вісім додаткових охоронців морської піхоти, внаслідок чого їхня загальна кількість досягла приблизно 40.

Однак у неділю Держдепартамент наказав членам сімей дипломатів у посольстві залишити країну, нагадують у NYT.

Читайте також
Ми сподіваємось на діалог, але ми не наївні: що Столтенберг та Блінкен сказали про пропозиції Кремля
Ентоні Блінкен та Єнс Столтенберг

Джерело: Foreign Affairs, CNN, The Guardian, The Hill, NYT

Єнс Столтенберг, Володимир Путін, Ентоні Блінкен, НАТО, Російська агресія, США, Україна-НАТО
Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Завантаження

Помилка в тексті
Помилка