Другий тур виборів – тривожний для Макрона і України: чим загрожує прихід до влади Ле Пен
Нинішній другий тур повторить вибори 5-річної давнини. Макрон проти Ле Пен. Але тоді нинішній президент перемагав з великою перевагою. На руку тоді ще молодому політику зіграв той факт, що багато хто голосував проти крайньоправої Ле Пен. Нині прізвища ті самі, ситуація інша.
Макрон вів нинішню кампанію настільки впевнено, у статусі фаворита, що майже не проводив саме передвиборчих мітингів. Його команда знала, що виборців цікавить перш за все ситуація всередині країни, а не войовничі плани Путіна. Сам Макрон почувався настільки самовпевнено, що, як писали французькі експерти, думав вже не як виграти вибори, а як увійти в історію. Саме тому президент Франції так багато уваги приділяв посередництву між Україною та Росією, яке виявилося, втім, неефективним.
Андрій Шкіль, експерт з міжнародної політики, який живе у Парижі, пояснює:
– Активність на міжнародній арені відволікла Макрона від внутрішньої політики. На той момент Франція на шестимісячний термін почала головувати в ЄС, і цим було зумовлене ангажування Макрона у малозрозумілий діалог з Путіним. Через кризу і прийдешню інфляцію Макрон оголосив про збільшення пенсійного віку до 65 років, і на тлі зменшення купівельної спроможності його рейтинг похитнувся і почав знижуватися.
Через кремлівський газовий шантаж Європи почали зростати ціни на комуналку. Плюс у ковідні роки доходи французів дещо впали. Плани Макрона збільшити пенсійний вік популярності не додавали, але й рейтинги не валили. Президент зберігав свій електорат.
Денис Колесник, аналітик з безпекових питань та інформації, засновник Info Ops France, пояснює останні тижні.
– У президента Республіки та кандидата на вибори Еммануеля Макрона підтримка не виходила за межі 20-30%, лише всередині березня спостерігалося незначне підняття рейтингу до рівня 32-34%, що, найімовірніше, було повʼязано з російсько-українською війною. Тож можна сказати, що Макрон підійшов до першого туру без значної втрати свого “ядерного” електорату.
Однак усе змінив напад Росії на Україну. Спочатку рейтинг Ле Пен падав. Усі пам’ятали її дружбу з Кремлем. Вона змушена була утилізувати передвиборчі буклети, де тиснула руку Путіну.
– Ле Пен одразу втратила 10% через пряму підтримку її кандидатури Кремлем. Вона мала постійно виправдовуватися на прямих ефірах і відбиватися від звинувачень у пропутінській позиції, – згадує Андрій Шкіль.
Але крайньоправа політикиня знайшла вихід – почала переконувати французьких робітників, що Макрон розпалює війну, а через бойові дії вони біднішають.
– Але головним руйнівником рейтингу Макрона стала формула Ле Пен: “Макрон підтримує Україну, а значить, підтримує війну, а я проти війни. Тому Ле Пен – це мир, а Макрон – війна”. Це опустило рейтинг Макрона ще на 2% на тлі підйому рейтингу Ле Пен. На послідовну позицію Макрона стосовно збільшення санкцій проти Росії Ле Пен зреагувала гаслом: “Санкції проти Росії – високі ціни у магазині”, і це дало їй поштовх до зменшення розриву до кількох відсотків, – аналізує Андрій Шкіль.
Перший тур засвідчив – проросійських кандидатів у Франції вистачає, наголошує Денис Колесник.
– Насправді в Україні завжди чомусь фокусуються на питанні Марін Ле Пен, але Жан-Люк Меланшон, ультралівий та проросійський політик, показав значний результат (21,95%) проти Марін Ле Пен (23,15%). Тому радше тут не йдеться про ривок, а про те, що на тлі ультралівого Меланшона та ультраправого Еріка Земмура, Ле Пен виглядала відносно збалансованим кандидатом правих сил.
Тепер важливе питання, кому відійдуть голоси політиків, які вибули з перегонів. Номер три перегонів Меланшон закликає не голосувати за Ле Пен. Такий заклик мав би дати Макрону достатнього голосів для перемоги. Але політика не арифметика, тут ліві прихильники Меланшона не обов’язково дослухаються до свого лідера.
– Закликав не віддавати жодного голосу за Ле Пен, але на відміну від решти кандидатів, які виступили проти крайньоправої фіналістки – не закликав голосувати за Макрона. І це розцінюють як опосередкований заклик до бойкоту виборів, що, звісно, гратиме на руку Ле Пен. Її електорат високомотивований, а електорат Макрона має значно меншу мотивацію, тому чим менше виборців піде 24 квітня на дільниці, тим більші шанси будуть у Ле Пен, – наголошує Андрій Шкіль.
А от Земмур із сімома відсотками може дуже допомогти ідейно близькій Ле Пен.
– Згідно з останніми опитуваннями, у другому турі Макрон з перевагою у 4% переможе Ле Пен, але Макрону не варто бути певним у своїй перемозі. Минула пʼятирічка Макрона не була успішною в очах значної кількості громадян, що може спровокувати голосування за Ле Пен, щоб не допустити переобрання Макрона, – каже Денис Колесник.
Для України обрання Ле Пен президентом Франції може стати геополітичною катастрофою.
– Другий тур є дуже тривожним для Макрона, і України теж. Бо прихід до влади Ле Пен – це зняття санкцій з РФ, вето на постачання зброї з країн НАТО, розвал західної єдності у підтримці України і заборона для України членства у ЄС і НАТО, – говорить Андрій Шкіль.
Опитування дають Макрону 4% переваги над Ле Пен, але за два тижні багато чого може змінитися.
