У Німеччині пояснили, чому не погодилися надати Україні системи ППО Patriot
Німеччина не має на складах зенітних ракетних комплексів Patriot, які можна було б передати Україні. Наявні комплекси ППО належать до системи колективної оборони НАТО.
Про це заявив державний міністр МЗС Німеччини Тобіас Лінднер в інтерв’ю Голосу Америки на полях Аспенського безпекового форуму у Вашингтоні.
Наразі Польща та Німеччина ведуть переговори про розміщення систем ППО Patriot на польській території. Раніше Варшава запропонувала Берліну розмістити ці комплексу на Заході України, проте в ФРН на це не пристала.
– Це не так, що у нас є вільні системи Patriot просто в наявності, які ми могли б відправити, наприклад, в Україну. Системи Patriot, які ми надсилаємо, є частиною системи колективної оборони НАТО. Два дні тому ми домовилися з Польщею, що відправляємо групу військових Німеччини до Польщі для вивчення локації, де можуть бути розміщені системи Patriot, – зазначив Лінднер, коментуючи рішення німецького уряду.
За його словами, Берлін пропонує розгорнути Patriot на східному фланзі НАТО, щоб гарантувати безпеку Польщі.
Лінднер також повідомив, що Німеччина зараз не готова обговорювати членство України в НАТО, доки не завершилася розв’язана РФ повномасштабна війна.
– Вступ України до НАТО – це питання, яке потрібно обговорювати після війни, а не тоді, коли Україна воює. Щоб уточнити, не йдеться про те, що РФ, наприклад, може накласти вето на будь-що, – розповів він.
Міністр уточнив, що країни мають суверенне право вирішувати, до яких блоків приєднуватися. А НАТО має право вирішувати, приймати ці країни чи ні.
Водночас Лінднер запевнив, що Берлін підтримуватиме нашу державу стільки, скільки буде потрібно: в гуманітарній та військовій сферах, а також у відбудові. Й ця допомога має підтримку серед німецького суспільства.
Лінднер також озвучив позицію німецького уряду, що Україна має право завдавати ударів по військових цілях за межами своєї країни. Так, 5 грудня з’явилася інформація про вибухи на російських авіабазах в Енгельсі (Саратовська область) та Дягілєво поблизу Рязані. Україна не підтверджувала, що атаки здійснили українські військові.
– Я не можу робити жодних припущень щодо того, що саме сталося і хто це був, але речник нашого уряду вчора, з юридичної точки зору, пояснив, що під час війни також існують законні військові цілі. І я повинен наголосити на військових цілях за межами української території, а значить, в Росії, – заявив Лінднер.
Прокоментував він і нещодавню заяву президента Франції Еммануеля Макрона про необхідність надати РФ “гарантії безпеки в той день, коли вона повернеться за стіл переговорів”. Міністр наголосив, що Москва уже мала всі необхідні гарантії, проте відмовилася від них.
Лінднер звернув увагу на Установчий договір НАТО-РФ, де прописано що військовий блок може приймати до свого складу нові країни, але не розміщуватиме на їхніх територіях значні війська на постійній основі. Міністр пояснив, що це й були гарантії безпеки для РФ.
– Нині я не бачу жодних ознак з боку Росії, жодних ознак від Путіна, що він справді готовий вести переговори. Те, що він називає переговорами, є чимось на зразок продиктованого миру, – додав він.
Як відомо, наприкінці листопада генсек НАТО Єнс Столтенберг повідомляв, що в блоці тривають дискусії щодо передання Україні комплексів Patriot.
6 грудня міністр оборони Польщі Маріуш Блащак заявив, що Варшава не передаватиме Україні системи ППО Patriot через позицію Німеччини.