Росія до 2035 року залежатиме від імпорту стратегічних мінералів – звіт ESCU
- Російський ВПК залежатиме від імпорту стратегічних мінералів щонайменше до 2035 року.
- Найбільшим постачальником стратегічної сировини до РФ залишається Китай.
- Припинення постачань стратегічних мінералів може спричинити дефіцит озброєння в Росії.
Російський військово-промисловий комплекс залежатиме від імпорту стратегічних мінералів щонайменше до 2035 року. Без постачання імпортної стратегічної сировини РФ зіткнеться з дефіцитом озброєння.
Про це повідомляється у новому звіті Ради економічної безпеки України (ESCU).
РФ матиме дефіцит озброєння без імпортних стратегічних мінералів
Попри те, що Росія володіє одними з найбільших у світі запасів корисних копалин, країна не має повноцінних виробничих ланцюгів для низки стратегічних мінералів, необхідних для забезпечення потреб військово-промислового комплексу (ВПК).
– Після 2022 року Кремль оголосив про нарощування видобутку дефіцитної сировини, однак більшість проєктів, за оцінкою ESCU, не дадуть промислових результатів раніше 2035 року, що створює вікно можливостей для зовнішнього економічного тиску, – зазначається у звіті.
Найбільшим постачальником стратегічних мінералів до Росії залишається Китай.
За період з квітня 2024 року до березня 2025-го Пекін експортував до РФ:
- 1,6 млн тонн глинозему на суму $1 млрд, що становить 31,5% усього імпорту за вартістю;
- 240 тонн вольфраму на $9,8 млн (97%);
- 3,8 тонни танталу на $4 млн (30%) та 1732 тонни ніобієвої продукції на $64 млн (58%).
Фероніобій також постачався до Росії з Бразилії – 1033 тонни на суму понад $33 млн, що становить близько 30% загального імпорту.
Із Канади надійшло ще 388 тонн цієї продукції вартістю $12,8 млн, або 11,7% імпорту.
Фероніобій у Росії застосовують для виробництва високоміцних і жаростійких сталей, які використовуються під час виготовлення корпусів ракет, двигунів та бронетехніки.
Крім того, 82 тонни фероніобію нідерландського походження вартістю $2,55 млн потрапили до РФ через Туреччину. Ще 40 тонн бразильської та канадської сировини на суму $1,22 млн були поставлені через Німеччину.
Ірландія забезпечила постачання 960,35 тис. тонн глинозему на суму $567,68 млн, що становить 17% імпорту.
Цю сировину використовують для виробництва алюмінію, необхідного для військової авіації, а також крилатих і балістичних ракет, зокрема Х-101, Калібр та Іскандер.
Важливими для Кремля залишалися й постачання з Казахстану. Ця країна забезпечила 69% імпорту танталу на суму $9,28 млн та 76% берилієвої продукції на $11,03 млн.
Аналітики ESCU ідентифікували постачання цієї сировини виробникам Іскандер-М, Кинджал, Панцир-С і Х-59.
Узбекистан експортував до Росії 3,95 тонни ренієвої сировини вартістю $2,3 млн, яка необхідна для виробництва авіаційних і ракетних двигунів.
Ще 290 тонн цієї продукції поставила Білорусь. Значними були також постачання з Вірменії – 2058 тонн молібденової продукції на суму $65,25 млн, що становить 42% імпорту.
Майже весь цей обсяг припадав на феромолібден, який використовують у виробництві сталей для авіаційної, ракетної та військової промисловості.
– Зупинка постачань стратегічних мінералів неминуче призведе до дефіциту зброї в Росії та стане вагомим аргументом на користь припинення вогню. Однак це потребує рішучих економічних обмежень проти всієї екосистеми постачання — від сировини до трейдерів, експортерів і логістичних хабів, — зазначила Олена Юрченко, директорка з аналітики, досліджень та розслідувань Ради економічної безпеки України (ESCU).
Раніше Рада економічної безпеки України (ESCU) повідомила про критичну залежність російської авіації, зокрема літаків Су-34 і Су-35С, від шин китайського виробництва та паливних присадок з Індії.
Нагадаємо, Банк Росії вже шостий місяць поспіль скорочує золоті резерви, намагаючись покрити дефіцит федерального бюджету. На цьому тлі в країні зростають інфляційні очікування, населення масово виводить готівку з банків, а державна підтримка бізнесу скорочується.
