Україна встановила рекорд за кількістю ударів по енергетичній інфраструктурі РФ

У грудні Україна завдала щонайменше 24 ударів по об’єктах нафто- і газового комплексу Росії, що стало рекордним показником за весь період повномасштабної війни.

Про це повідомляє Bloomberg.

Удари по енергетичній інфраструктурі РФ у грудні: що відомо

Серед атакованих цілей були нафтопереробні заводи, об’єкти морської інфраструктури та трубопроводи, що безпосередньо впливає на експортні доходи Росії.

За підрахунками агентства, які базуються на відкритих заявах української та російської сторін, протягом місяця здійснено щонайменше 24 удари по енергетичних об’єктах РФ.

Цей результат став найвищим місячним показником із початку повномасштабного вторгнення. Попередній рекорд припадав на листопад, коли було зафіксовано 23 удари.

Згідно з даними Bloomberg, у грудні атаки були спрямовані на кілька ключових елементів російської енергетичної системи:

• 10 нафтопереробних заводів;
• 11 об’єктів морської інфраструктури;
• два танкери;
• один великий об’єкт трубопровідної системи.

Доходи РФ від енергетичного експорту падають

Видання наголошує, що така інтенсивність ударів значно посилює тиск на російський енергетичний експорт.

Сектор і без того відчуває постійний тиск через міжнародні санкції, обмеження логістики та проблеми з обслуговуванням інфраструктури.

Росія продовжує експортувати значні обсяги нафти на зовнішні ринки, проте реальні доходи від цього експорту поступово знижуються. Нафтові та газові надходження залишаються основним джерелом фінансування війни проти України.

За оцінками російського уряду, частка доходів від нафти та газу у бюджеті РФ цього року може скоротитися до 23%, що стане мінімальним показником за весь період спостережень.

Bloomberg наголошує, що ще кілька років тому енергетика формувала значно більшу частину державних доходів Росії.

Аналітики агентства зазначають, що системні удари по нафтопереробним заводам та експортній інфраструктурі мають не лише військовий, а й економічний ефект.

Вони ускладнюють стабільні поставки, підвищують витрати на ремонт і страхування та знижують загальну ефективність російського енергетичного експорту.