
Ігор Гордійчук
Генерал-майор Ігор Гордійчук був учасником бойових операцій практично від самого початку війни. Очолював загін спецпризначення в тилу противника, а також командував операцією із захоплення стратегічної висоти Савур-могила.
Після захоплення висоти тривалий час утримував її у бою із противником. Коли довелося відступати, Гордійчук із загоном потрапив під обстріл Градів.
Один із осколків від снаряду влучив йому в потилицю, незахищену каскою. Кількох бійців російські бойовики взяли в полон, а тяжко пораненого Гордійчука залишили помирати в полі.
Однак Гордійчук вижив. Боротьба за життя тривала два місяці.
За виняткову мужність і героїзм, а також вірність військовій присязі Петро Порошенко присвоїв Гордійчуку звання Героя України та вручив орден Золота Зірка. Також Ігор Гордійчук нагороджений орденами Богдана Хмельницького II та III ступенів.
Під час лікування та реабілітації Ігоря Гордійчука в США, міністр оборони Степан Полторак призначив його ректором Київського військового ліцею Богуна. Вже у квітні 2016 року полковник приступив до керівництва.
Андрій Ковальчук
Полковник Андрій Ковальчук перебував у зоні АТО від початку війни. Був командиром 80-ї аеромобільної бригади ВДВ і керував діями підпорядкованих підрозділів на Луганщині та Донеччині.
Саме під керівництвом Ковальчука бійці звільняли Миколаївку, Слов’янськ, Георгіївку, Лутугіно, Круглик, Новосвітлівку, Хрящувату, Переможне, Щастя, Трьохізбенку.
За бої під Слов’янськом і звільнення міста полковник нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Однак більше відомий командир операцією в Луганському аеропорту.
Саме Ковальчук керував обороною Луганського аеропорту з 13 липня до 31 серпня. На той момент він встиг отримати поранення, однак відмовився евакуюватись і залишився з бійцями.
Тоді українським військовим вдалося знищити до 200 одиниць техніки бойовиків і регулярних російських військ та до 400 противників.
За особисту мужність, героїзм і високий професіоналізм Андрієві Ковальчуку присвоєно звання Героя України та вручено орден Золота Зірка.
Василь Сліпак
Василь Сліпак – відомий оперний співак, соліст паризької Ґранд-опери. Львів’янин за походженням, він майже 20 останніх років жив у Франції.
Учасник паризького Євромайдану. Як волонтер Українського братства Сліпак допомагав українським захисникам. З початком російської агресії співак повернувся на Батьківщину і пішов добровольцем у ДУК Правий сектор.
Уперше поїхав на війну у травні 2015 року. Воював у Пісках в районі Донецького аеропорту. Також брав участь у боях за Авдіївку, звідки повернувся з пораненнями.
У вересні був у Водяному, на лінії зіткнення, а в жовтні повернувся до Парижа.
Співак брав участь у боях, потім їхав на концерти, а згодом знову повертався на фронт.
У червні 2016 року Василь Сліпак поїхав на Донбас, аби доставити зібрану допомогу захисникам-добровольцям. Там співак планував залишитися на півроку. Проте 29 червня 2016 року загинув у бою від кулі снайпера.
Василь Сліпак посмертно нагороджений орденом За мужність І ступеня.
Арія Мефістофеля з опери Фауст у виконанні Василя Сліпака:
Тимур Юлдашев
Спортсмен, майстер спорту міжнародного класу з паверліфтингу, Тимур Юлдашев одним із перших зібрав добровольчий батальйон для захисту Луганську від проросійських мітингувальників.
У квітні група добровольців із Тимура, які ще не склали присяги, прибула до міста Щастя, де планувалося провести їх підготовку. Однак місцеві мітингувальники заблокували групу.
Тоді комбат Юлдашев запропонував взяти себе в заручники і взамін відпустити добровольців із Тимура. Так він потрапив у полон до російських бойовиків. У будівлі СБУ в Луганську вони тримали його 35 днів.
У червні Юлдашеву вдалося звільнитися і він приїхав до Києва. Після фізичної реабілітації та збору нового батальйону, він відправився звільняти Луганськ.
Тимур Юлдашев був серед захисників Савур-Могили у зведеній групі українських спецназівців під командуванням полковника Ігоря Гордійчука. У бою під Савур-Могилою Тимур Юлдашев загинув від кулі снайпера.
Посмертно нагороджений орденом Народний Герой України та орденом За мужність ІІІ ступеня.
Анатолій Топольський
Відомий український ді-джей і радіоведучий dj Tapolsky пішов добровольцем у Збройні Сили України рік тому. Згодом після навчального центру потрапив до бойового підрозділу 72 ОМБР.
За словами Топольського, рішення про службу в АТО він прийняв самостійно.
– В Україні війна. Коли в Україні війна, що має робити чоловік? – каже він.
Проте жити без музики в артиста не виходило. Тож коли мінометник Топольський їздив у відпустку, він давав концерти. Наприклад, у квітні відіграв на розігріві перед концертом легендарного гурту The Prodigy, а після цього знову повернувся на службу в АТО.
У жовтні 2016 року Анатолій Топольський демобілізувався. Радісною новиною музикант поділився у своєму Facebook.
До слова, до свого 40-річчя музикант зняв відео, в якому поділився спогадами про збори на війну та зізнався, що стало для нього найтяжчим.
Сергій Кульчицький
Генерал-майор Сергій Кульчицький був начальником управління бойової та спеціальної підготовки Національної гвардії України.
Навесні 2014 Кульчицький активно брав участь у створенні першого добровольчого підрозділу, сформованого з активістів Самооборони Євромайдану 1-го резервного батальйону Нацгвардії. Після цього разом із резервістами відправився в АТО.
Кульчицький загинув у свій останній день перебування в АТО. Це сталося 29 травня 2014 року при обстрілі вертольота у Слов’янську. Тоді біля гори Карачун бойовики збили вертоліт, у якому генерал летів із 11 бійцями. Літак якраз повертався після розвантаження продуктів і висадки зміни.
Бійці з батальйону Нацгвардії ім.Кульчицкого впевнені, що вбивство генерала було заздалегідь сплановане та добре підготовлене. Із двох вертольотів, щоприлетіли на гору Карачун, перший не зачепили – вдарили саме по другому, в якому знаходився генерал.
За виняткові військові заслуги, героїзм і самопожертву Сергію Кульчицькому посмертно присвоєно звання Герой України.
Олександр Капуш
Український військовий, що з травня 2014 брав участь в антитерористичній операції на Донбасі, зокрема у боях за Луганський аеропорт.
Загинув 6 лютого 2015 року під час бою в районі смт Чорнухине від поранення осколком від гранати у скроню.
Група розвідників, очолювана Олександром, обороняла позиції від бойовиків. У найскладніший момент бою противник кинув на групу гранату. Олександр прикрив собою товариша, а сам – загинув на місці.
13 жовтня 2017 року президент Петро Порошенко посмертно нагородив Олександра Капуша званням Героя України та передав його батькам Золоту Зірку.
Факти ICTV також писали про те, як народилася нова дата святкування Дня захисника України та що вона значить в історії.