Розенко: 500 грн до мінімальної зарплати – це старт, а в 2018-му…
В ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV віце-прем’єр-міністр України пояснив підприємцям, чому податки треба платити.
– За вашими словами, підвищення мінімальної зарплати у 2018-му відбудеться без інфляції. Звідки така впевненість?
– Наше завдання – підвищувати рівень життя громадян, з одного боку, а з іншого – не допускати коливання грошових ресурсів, які виділяються додатково, через інфляційний процес.
Саме поступовість збільшення мінімальної зарплати дає гарантію, що цей процес буде неінфляційним.
Послідовність така: з 1 січня 2018 року – мінімальна зарплата буде 3 тис. 723 грн (звісно, якщо парламент нас підтримає), а вже за підсумками 1 або 2 кварталів – 4,1 тис. грн. Уряд дивитиметься по ситуації і ухвалюватиме рішення при наявності додаткового ресурсу.
Твердження президента про те, що можна підвищити зарплату до 4,1 тис. грн підтверджується фактом зростання нашої економіки.
Гадаю, ми зробимо так, щоб підвищити мінімальну зарплату і унеможливити інфляційні процеси.
– Як сталося, що уряд назвав одну цифру (3 тис. 723 грн), а президент – іншу (4 тис. 100 грн)? Що змінилося?
– По-перше, уряд фіксував мінімальну зарплату на 2018 рік у серпні, коли розроблювався державний бюджет.
По-друге, очевидно, що фінальні дискусії відбуватимуться у Верховній Раді перед голосуванням за проект бюджету.
Але президент офіційно звернувся до уряду, де зазначив, що аналіз поточної економічної ситуації дозволяє зробити висновок про те, щоб у 2018-му уряд передбачив можливість введення мінімальної зарплати 4 тис. 100 грн.
Думаю, це також досить непоганий сигнал для бізнесу, адже підвищення – не раптове і дає можливість адаптуватися до нових умов, а також спрогнозувати фінансово-господарську діяльність з урахуванням планів уряду на мінімалку 4 тис. 100 грн.
Ми дали орієнтир, якого спільно досягатимемо у 2018 році.
– Гройсман говорив про необхідність середньої зарплати по Україні на рівні 10 тис. грн. Наскільки це реально і протягом якого часу?
– Це реально. Цьогоріч у нас досить суттєво зріс розмір середньої зарплати. Це, в першу чергу, пов’язано з підвищенням мінімалки до 3,2 тис. грн.
Мінімальна зарплата з 1 січня 2018 року приблизно підвищиться на 17%. З такими показниками цифру 10 тис. грн цілком можна досягнути.
За даними Держкомстату, розмір середньої зарплати станом на жовтень 2017-го – 7,4 тис. грн. У жовтні минулого року було 5,3 тис. грн. У листопаді-грудні ці показники ще виростуть.
Думаю, у середні 2018-го (протягом березня-жовтня) абсолютно спокійно досягнемо середньої зарплати 10 тис. грн.
– Ви наголошуєте, що піднімати зарплату треба поступово. Яким має бути економічне зростання, щоб забезпечити цю тенденцію у наступних роках?
– Безумовно, зростання повинно бути не менше 3-4%. Ми фіксуємо цей показник наступного року.
У цьому питанні я підтримую президента: у 2018-му зростання ВВП може бути не менше 5% – у нас є всі для цього можливості.
Окрім того, не лише зростання економіки дає ресурс для підвищення мінімальної зарплати.
Все-таки у нас є ще один доволі потужний ресурс – тіньова економіка. За різними даними, на сьогодні 40-45% економіки знаходиться у тіні.
Зростання зарплати відбуватиметься за рахунок скорочення тіньової зарплати і переведення її у легальну.
Зрозуміло, що робітники у бізнесі мають більше, ніж мінімальну зарплату. Інша справа, що сплачують внески лише з 3,2 тис. грн.
Виникає питання соціальної відповідальності та справедливості: чому вчитель, лікар, вихователь, соціальний працівник та інші платять соціальний внесок з усієї зарплати, а, наприклад, підприємець – лише з частини свого заробітку?
Ми не ставимо за мету ліквідацію спрощеної системи сплати внесків. Це не буде пріоритетом уряду, хоча багато експертів і міжнародних інститутів радять піти на таке рішення.
Але, ми все одно рано чи пізно повинні переходити до повної сплати внесків. Бо це солідарна відповідальність усіх за рівень життя пенсіонерів.
Україна ніколи не буде заможною, де пенсіонери житимуть у достатку, коли частина суспільства або не сплачує податки взагалі, або робить це не в повному обсязі.
– Прем’єр-міністр пов’язав проблему відтоку кадрів закордон з маленькими зарплатами. І уточнив, що завдання уряду – зробити нормальні умови праці. При цьому, він анонсує підвищення мінімалки на 500 грн. Очевидно, що цього недостатньо. Які треба зарплати, щоб повернути мігрантів?
– 500 грн – це старт. Якщо ми говоримо про перспективу 2018-го, то це 900 грн.
Але 900 грн – це мова про мінімальний розмір підвищення заробітної плати. Якщо навіть взяти до уваги єдину тарифну сітку вчителів, лікарів та інших бюджетів, то у них виплати йдуть з відповідними коефіцієнтами, на які множиться мінімалка.
З одного боку, бізнес говорить про те, що вже сьогодні відчувається брак кваліфікованої робочої сили. З іншого – коли ми говоримо про підняття заробітних план, починається “ви на нас давите, змушуєте більше платити”.
Бізнес вже відчуває втрату кадрів і не може навіть конкурувати з тими підприємствами, які заходять на територію України з іноземними інвестиціями.
Протягом останнього півріччя у Львівській і Тернопільській областях відкрилися кілька заводів, які виробляють запчастини для електроніки та обшивки автомобілів поважних брендів.
У них мінімальна зарплата вже на рівні 8 тис. грн. Тобто, вони розуміють: попри дешеву робочу силу, залучати кваліфікованих робітників потрібно достойною зарплатою. Це тренд – виграють на ринку пранці ті підприємства, які зможуть виховати і найголовніше – утримати у себе професійні кадри.
Не так давно президент Порошенко сказав бізнесу: друзі, усі говоримо про брак робочої сили – можливо, давайте збільшувати оплату праці.
– Неодноразово натрапляв на скарги малого бізнесу про те, що підвищення мінімальної зарплати змусить їх закритися або провести скорочення. Причина – банально нічим оплачувати працю.
– Я історію про “будемо закриватися, переводити бізнес за кордон” чув ще тоді, коли вводили мінімальну зарплату 3,2 тис. грн.
Станом на сьогодні, порівняно з початком року, навпаки, зареєстровано приблизно на 100 тис. підприємств. Тоді була цифра 1,7 млн, зараз – 1,8 млн підприємців.
Погляньте також на сусідні країни. Де можна працювати і не платити податки? Якщо переводиш свій бізнес у Польщу, Чехію, то там якась особлива система для зовнішнього бізнесу, щоб не сплачувати податки? Податки треба платити всім. Більше того, у нашого бізнесу є пільги у вигляді спрощеної системи оподаткування.
Я теж дуже часто спілкуюся з малим бізнесом. Зверніть увагу на такий момент. Коли ставиш їм питання: “Ви говорите, що не можете сплатити податки з 3,2 тис. грн. Скажіть, Ви реально отримуєте 3,2 тис. грн доходу і не можете реально підняти собі зарплату до 4,1 тис. грн?”
Вони усі відповідають: мова ж не про мене, а про якийсь абстрактний малий бізнес.
На сьогодні є маса вакансій, де працюєш на 5-6 тис. грн. Очевидно, що доходи у людей, які займаються середнім і малим бізнесом, значно більше.
Але вони вважають чомусь недоцільним сплачувати усі внески із усієї зарплати. Логіка така: нехай платять лікарі і вчителі, а я не буду.
Це неправильна позиція. Треба розуміти: усі ці внески і податки не платяться абстрактному дяді Васі, який сидить в уряді і пилить ці кошти. Гроші йдуть прямо на виплати пенсій українцям.
Коли ми не можемо на сьогодні суттєво підвищувати пенсій і купівельна спроможність пенсіонерів низька, то це, в першу чергу, відображається на малому і середньому бізнесу, до якого пенсіонери приходять щось купувати. Все взаємопов’язано.
– Але бізнес прямо каже: нам вигідніше сидіти в тіні, ми отримуємо більше. Чи реально зруйнувати ці вигоди?
– Неможливо.
Ховаючись від сплати внесків, людина шкодить сама собі. Про цю ідеологію треба розповідати людям.
Людина сама формує свою пенсію у майбутньому – це очевидно. Чим більше сплачуєш – тим більшою пенсія.
Якщо зараз сьогодні Ви – молодий, у Вас багато енергії і сил займатися бізнесом, то пройде 20-30-40 років, і вже такої можливості не буде фізично. У такому випадку людина йде до держави за пенсією і при цьому дивується, чому вона така маленька.
Такі ситуації виникають вже сьогодні.
– Наскільки доцільно силоміць витягувати з тіні бізнес? Тими ж законодавчими обмеженнями.
– Якимось одним заходом вивести бізнес з тіні не можна. Це має бути послідовна державна політика.
Перше – зменшення оподаткування. Але цей крок вже відбувся. Ми у 2016 році вдвічі зменшили ставку єдиного соціального внеску з 45-48% до 22% на шкоду Пенсійному фонду. Ми зробили крок назустріч бізнесу.
Друге – серйозна роз’яснювальна робота щодо виплат пенсіонерам сьогодні і в майбутньому.
Третє – штрафні санкції. Але вони й так дуже підвищені. Зокрема, за неоформлення працівників чи виплати у конвертах штрафи можуть сягати 300-320 тис. грн. Така форма є, хоча вона не повинна стати основною.
– Гройсман допускає і зростання 7% ВВП. Якщо це відбудеться – що станеться з мінімалкою з 1 січня 2019-го?
– Думаю, мінімум ми зафіксували – 4,1 тис. грн. Частину цього зростання (якщо вдасться отримати 7%) ми маємо перевести, зокрема, у підвищення пенсій. Це також виклик для уряду. Про цю категорію громадян забувати не можна.
Якщо працююча людина може знайти якийсь підробіток, то пенсіонер не може так зробити. Тому поряд з підвищенням мінімальної зарплати маємо бути агресивніше збільшення пенсій наступного року.
– У 2017-му – 3,2 тис. грн. мінімалка. У 2017-му – планують 3,7-4,1 тис. грн. Бачимо вже щось схоже на тенденцію підняття мінімалки щонайменше на 20% щороку. Чи можна сказати, що у наступні роки (2018-19-20-ті) теж буде аналогічне підвищення?
– Ми маємо дивитися по конкретній економічній ситуації. Не обіцяти людям золотих гір, не розказувати про манну небесну. Треба привчити усіх до одного: ми думаємо про рівень соціального захисту, і тільки-но у нас з’являється реальна можливість – ми трансформуємо це у вигляді збільшення зарплат і пенсій.
Ми вже показали, що це робимо. Так повинно діяти і далі: є додатковий ресурс – спрямовуємо його на підвищення.
Богдан Амінов.