Конституція України мала бути створена протягом року. 8 червня 1995 року президент Леонід Кучма підписав указ, який давав Раді рік на роботу.
Інакше – гарант мав право провести референдум про прийняття Конституції.
Працювати над головним документом країни депутати почали у квітні 1996 року. Тобто на роботу у них залишалось лише три місяці.
В яких умовах за нього готували, розповідає учасник тих подій, представник президента в парламенті в 1996 році Віктор Мусіяка.
Сьогодні, він, як і сама Конституція, відзначає день народження.
– В яких умовах доводилося працювати робочій групі?
Робота була дуже інтенсивною. Міжрегіональна позафракційна депутатська група почала працювати 4 квітня 1996 року. Засідали на третьому поверсі в парламенті.
В основному, робота тривала з 9 години ранку і допізна. Дуже інтенсивно працювали. Тоді ще свята відзначали. Дивились в вікно на демонстрації 1 і 9 травня.
Група працювала тоді, коли ліві не хотіли брати участь в її діяльності. Вона була не офіційною.
Так тривало доти, доки на наше засідання не прийшов Мороз (Олександр Мороз в той час займав пост голови ВР, – ред.). Це було ввечері 4 або 5 травня напередодні розгляду розділу про реформування парламенту.
Він посидів, послухав, і після цього нам принесли чай і бутерброди. А до цього ми самі собі все носили.
З того часу ми прийняли рішення про офіційне створення комісії і почали нормально працювати. Нам надали право головною комісії з доопрацювання проекту Конституції.
– Чи намагались комуністи вплинути на майбутню Конституцію?
Коли ліві приєдналися, намагалися нас змусити заново почати роботу. Так вони хотіли проштовхнути свої інтереси і зберегти стару Конституцію 1978 року.
6000 тисяч правок перелопатила наша комісія.
І все це буквально за місяць, тому що 8 червня закінчувався термін дії договору, підписаного президентом. Його умовою було створення Конституції протягом року з моменту підписання (8 червня 1995 року, – ред.).
– Які пункти у нардепів викликали найбільші дискусії?
Питання про державні символи розглядали години 3
Питання про мову, прапор, про гімн, право власності, статус Криму, деякі питання з місцевого управління – вони під час голосування відібрали найбільше часу.
– Чи були спроби зірвати засідання?
Звичайно. Спочатку була інформація, що нам світло відключать, щоб ми не могли голосувати і працювати. Потім десь о 3 годині ночі було оголошено про виїзне засідання Кабміну в Черкасах.
У нас в той час міністри були і депутатами. Тобто це означало відтік голосів. При цьому кожен мандат мав значення, тому що у нас 180 депутатів були лівими.
І якщо соціалісти і селяни вже налаштовані були голосувати, то 125 чоловік, що залишилися, були комуністами. Потрібно було за кожну статтю отримувати мінімум по 300 голосів. І кожна стаття голосувалася окремо.
Було ще близько 2000 депутатських пропозицій. І хто наполягав на прийнятті своєї пропозиції – виступав з ним. І за кожною пропозицією йшло голосування. Тому 300 голосів не так просто було набрати.
Найтриваліше засідання Ради тривало добу. За 24 години депутати все-таки прийняли нову Конституцію України.
Однак, щоб документ почав ефективно працювати, необхідно було прийняти ще пакет законів. Деякі з них не написані досі.
Це, а також спроби кожного нового президента або скликання депутатів змінити Конституцію, і заважають роботі головного документа країни, говорить Віктор Мусіяка.
Завжди зміни намагалися вносити під себе всі президенти, які були. Проблема в тому, що нічого не дотримується. До конституційних положень ставляться необов’язково під час прийняття законів. Найголовніша проблема, що Конституція сама по собі, а політичний процеси – самі по собі.
Проте, не дивлячись на те, що безхмарним життєвий шлях української Конституції назвати не можна, її співавтор вважає документ самодостатнім і не потребуючим змін.
І щороку 28 червня Віктор Мусіяка вважає подвійним святом – своїм днем народження і датою початку життя української Конституції.
Фото: главком, pinsdaddy, ДАЗО, dreamstime
Яна Семенюк