PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Економічне диво України – як вийти з кризи

Для того, щоб покращити економіку України, слід змінити “професію”. Факти ICTV розказали, як покращити економіку, виплатити борги перед МВФ та з якої країни брати приклад.

Економіка

Сьогодні українська економіка переживає не найкращі свої часи. Так, в країні надто повільний приріст ВВП – 2-3% при нормі 8-10%, інвестиції в країну в 100 разів нижчі, ніж в сусідній Польщі, а 2/3 експорту складають сировинні товари. Все це сповільнює економічний розвиток країни.

Факти ICTV поговорили з економістом, президентом Української асоціації Римського клубу, народним депутатом України Віктором Галасюком про економічну ситуацію в Україні, вивели правильну модель економічного розвитку та дізнались, як виплатити кредити МВФ і подолати масову еміграцію.

Зазначимо, що Віктор Галасюк візьме участь у щорічній конференції КМЕФ, що пройде у Києві 18 та 19 жовтня.

Рецепт економічної стабільності є

Зараз рівень життя,  ВВП на душу населення, доходи українців майже в 5 разів менші за показники ЄС. Причина – неефективна модель економіки та хибна економічна політика.

Сьогодні 2/3 українського експорту складають необроблені товари або  товари з мінімальним рівнем обробки. Наприклад, руда, зерно, пшениця, кукурудза. Так, Галасюк зазначає:

– По суті, Україна сьогодні є донором сировини, людей і грошей для більш успішних, промислово-розвинутих економік.

Треба розуміти, що сировина – це найдешевший товар на ринку, в рази дешевший за вироблену з неї готову продукцію. Сировинна спеціалізація – це мінімальна додана вартість, мінімальна інноваційність, мінімальна перспектива. Те, що жодним чином не посилює економіку країни.

Ситуація в Україні прямо протилежна тому, що ми бачимо в ЄС. Там 68% експорту – продукція промислового виробництва.

В цьому ж і причина масового відтоку українців на заробітки у країни ЄС:

– Коли наша сировина за безцінь їде закордон, всередині країни занепадає промисловість і зникають високооплачувані робочі місця. Сировина їде в інші країни, за нею їдуть і люди, тому що не знаходять роботи вдома. Економіка стає дуже вразливою і залежною від надходжень вимушених емігрантів – заробітчан, – стверджує Галасюк.

Наслідок такої економіки – “хвороблива” залежність від світових цін на сировину:

– Економіка України на 95% залежна від цін на сировину на закордонних ринках. Це нездорова залежність.

Для порівняння, цей показник в Японії становить близько 38%. Тому що економіка країни спрямована, в першу чергу, на виробництво готових товарів, на інновації та високотехнологічні послуги.

Більше того, в Україні дуже низькі прямі іноземні інвестиції на душу населення. Для порівняння, в Білорусі вони в 2 рази більші ніж в Україні, в Польщі в 4, в Словаччині в 6, Німеччині 8, в Швеції в 25 разів.

Для того, аби змінити ситуацію необхідно змінити економічну модель з сировинної на виробничу. Тобто, зробити так, щоб країна спеціалізувалась на виробництві готових товарів, а не на сировинному експорті та еміграції:

– Країні треба докорінно змінити “професію”. Спеціалізуватись на виробництві та інноваціях, на товарах і послугах з високою доданою вартістю, а не на примітивній торгівлі сировиною та, тим більше, людьми.

Рецепт як це зробити є. Україні треба відкрити свою економіку для світу, залучати міжнародні та українські інвестиції, відновлювати існуючі та створювати нові високотехнологічні виробництва і цілі галузі промисловості, – зазначив економіст.

Кредити МВФ та строки подолання кризи

Україна регулярно отримує багатомільярдні транші від Міжнародного валютного фонду. Часто умови, на яких МВФ позичає гроші, доволі невигідні для промисловості та суспільства.

Віктор Галасюк пояснив, що кредити МВФ – це лише тимчасова допомога для того, щоб “втримати ситуацію”, але аж ніяк не інструмент розвитку економіки:

– Кредити МВФ – це “рятівне коло”, яким можна скористатись протягом короткого часу, щоб провести радикальні економічні реформи, виправити економічну модель, змінити спеціалізацію країни з сировинного експортера на виробника-інноватора і за рахунок цього погасити кредити.

Кредити МВФ не працюють на економічне зростання країни. Ці гроші використовуються на повернення попередніх боргів, поповнення золотовалютних резервів  та інколи на тимчасове перекриття бюджетного дефіциту.

Це просто “паліативна допомога” – коли ліки дають пацієнту не для того, щоб він одужував, а для того, щоб просто полегшити його стан, – наголосив економіст.

А українську економіку, за словами Галасюка, треба наповнювати здоровими грошима за рахунок інвестицій, виробництва та експорту.

Так, в Україні є безліч перспективних галузей, які б могли зацікавити потенційних інвесторів, якщо створити привабливі умови розвитку:

– Наше завдання – створити умови та показати, що вигідно інвестувати в агропереробку, екотуризм, енергоефективність і “зелену енергетику”, в транспортну інфраструктуру, в машинобудування,  в креативні індустрії, науково-дослідні центри і в освіту. Україна, до речі, має потенціал стати глобальним європейським освітнім хабом.

Залучення інвесторів у ці сфери української економіки може значно прискорити зростання ВВП. Так, сьогодні ми маємо темпи 2-3% на рік. Однак, для того, аби вийти на європейську економічну орбіту, цей показник має сягати 8-10% протягом низки років:

– Ці індустрії несуть в собі потенціал інвестицій та зростання як мінімум 10 млрд доларів кожна. При нинішньому розмірі економіки це майже 10% ВВП. Цілеспрямоване залучення інвестицій в ці сфери, створення нових виробництв та їх розвиток дозволить цілеспрямовано “розігріти” економіку і поступово перейти від 2-3% річного зростання ВВП принаймні до 8-10%. Це і є європейська перспектива.

Туреччина змогла

Туреччина – це країна, яка найдовше в світі була позичальником МВФ. Вона набирала борги понад 40 років.

Однак, вони змогли повернути все за 10 років. Віктор Галасюк розповів, як їм це вдалось:

– З приходом Реджепа Ердогана, у період з 2002 по 2013, Туреччина почала нову економічну політику. Вони провели масштабну індустріалізацію, розвинули власне виробництво, розбудували інфраструктуру. Економіка запрацювала, стала наповнюватись здоровими грошима – інвестиціями, експортною виручкою. За рахунок цих коштів наповнився бюджет і вони повернули борги.

Досвід Туреччини – важливий приклад для України. Однак, це не означає, що варто сліпо копіювати:

– Розбудова інфраструктури, розвиток промисловості та впровадження інновацій – універсальний рецепт “економічного дива”.

Країни, яким вдалося підняти добробут населення в рази, завдячували своєму успіху правильній економічній політиці.

Зокрема, як зазначив Галасюк, вони використовували дешеві кредити, потужні податкові стимули, помірковані тарифи, підтримку високотехнологічного експорту, розумне імпортозаміщення та захист внутрішнього ринку. І, безумовно, чіткі “правила гри” і гарантії для інвесторів.

Читайте: З траншем МВФ чи без нього: курс долара і економіка України до 2020 До кінця 2018 року економіка України зросте на 5% Порошенко про досягнення НІБУЛОНа: економіка зростає завдяки таким локомотивам, як Вадатурський

Таким чином, покращити економіку можна шляхом зміни “професії” країни – спеціалізуватись на товарах  і послугах з високою доданою вартістю.

Виплатити кредити МВФ – реально. Це доводить приклад Туреччини. Треба залучити інвесторів в перспективні галузі промисловості – це може принести до 10% приросту ВВП.

Фото: dreamstime, Віктор Галасюк

Лілія Ященко

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка