Вранці 29 вересня 1941 року, через 9 днів після окупації Києва, німецька влада наказала євреям міста зібратися в урочищі Бабин Яр. 29 та 30 вересня тут розстріляли майже 34 тисячі євреїв. За різними даними, лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тис. українських євреїв. Факти ICTV зібрали усе, що треба знати про одну з найтрагічніших сторінок в історії єврейського і українського народів.
Що сталося у Бабиному яру
– Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів була балка довжиною 2,5 км, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Постріли приглушувалися музикою та шумом літака, котрий кружляв над яром. Тіла розстріляних скочувалися на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.
– Упродовж двох наступних років страти у Бабиному Яру відбувалися по вівторкам і п’ятницям. Загалом там загинуло, за різними оцінками, не менше 100 тис. осіб, і серед них євреї, цигани, полонені червоноармійці, радянські підпільники та 621 член Організації українських націоналістів (ОУН) на чолі з Оленою Телігою.
– Достовірно відомо, що 18 лютого 1943 року тут стратили трьох футболістів київського Динамо: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка.
– У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася лише приблизна оцінка кількості жерт трагедії у Бабиному яру – близько 100 тис. осіб. За різними даними, там загинули від 70 тис. до 200 тис. людей.
– У 60-х роках Бабин Яр за рішенням радянської влади засипали, пізніше там розбили парк, збудували житловий масив і телецентр, а привселюдно згадувати про трагедію було небажано. Попри це, наприкінці вересня 1966 року кияни без дозволу влади зібралися у Бабиному Яру, щоб вшанувати пам’ять загиблих там євреїв.
– Лише 1 березня 2007 року Кабінет міністрів видав постанову № 308 про створення Державного історико-меморіального заповідника Бабин Яр. 26-27 вересня 2006 року у Києві пройшов другий Міжнародний форум Життя народу моєму!, присвячений 65-річчю трагедії у Бабиному Яру.
Бабин яр через 77 років
Президент України Петро Порошенко наголошує на неприпустимості повторення скоєного нацистами за роки Другої світової війни в Бабиному Яру в Києві злочину, який забрав життя понад 100 тис. українців, євреїв, циган та представників інших народів.
– Бабин Яр – місце вічного спокою жертв кривавого нацистського молоха. Ця страшна подія ніколи не зітреться з нашої пам’яті, нестерпним болем відгукуючись в наших серцях. В серцях кожного, хто розуміє – ніколи знову не може повторитися на землі подібний злочин, який забрав життя понад 100 тис. українців, євреїв, циган та представників інших народів. Вічна пам’ять невинно вбитим, – написав Петро Порошенко у Facebook в суботу вранці у зв’язку з 77-ми роковинами трагедії.
На сайті глави держави оприлюднено звернення до українського народу у зв’язку з 77-ми роковинами трагедії Бабиного Яру.
– Бабин Яр – трагедія киян, всієї України, незагойна рана на тілі нашої планети. Це місце – братська могила різних народів і відомий у всьому світі символ Голокосту, – наголошується в зверненні.
Порошенко підкреслив, що навіть в умовах жорстокої боротьби з російською агресією українці демонструють прихильність основоположним ідеалам цивілізованого світу – гуманізму, взаємодопомоги, толерантності, поваги до людського життя, етнічної або релігійної ідентичності, гідності та свободи.
Читайте: Кличко підписав Меморандум про співпрацю у створенні Меморіального центру Голокосту Бабин Яр
Нагадаємо, Міжнародна школа викладання та вивчення Голокосту при меморіальному комплексі Яд Вашем за підтримки Фонду Віктора Пінчука запустила навчальну онлайн-платформу із вивчення історії Бабиного Яру.
Інфографіка: UKRINFORM, УНІАН.