Введення воєнного стану вчора вночі запропонував голова РНБО Олександр Турчинов. Його пропозицію підтримав президент України Петро Порошенко.
Рішення було прийнято після ситуації у Керченській протоці. 25 листопада російські спецслужби захопили три українські кораблі в Азовському морі.
Що означає воєнний стан
Воєнний стан вводиться в країні у випадку нападу на неї, збройної агресії або небезпеки для незалежності та територіальної цілісності країни.
Читайте: Воєнний стан в Україні: чому та що зміниться
Після того, як вчора РНБО подала пропозицію щодо запровадження воєнного стану, її розглянув президент.
Тепер Петро Порошенко видав відповідний указ про введення режиму, який і будуть розглядати у Верховній Раді.
Нагадаємо, Андрій Парубій скликав позачергове засідання парламенту на 16:00 26 листопада.
У Верховної Ради буде два дні для того, аби розглянути указ. Вони можуть відхилити його або прийняти повністю чи частково.
Важливо розуміти, що воєнний стан може вводитись як на всю територію України, так і на окрему частину держави.
При запровадженні воєнного стану керівництво державою або окремою територією переходить до рук військової адміністрації.
Введення воєнного стану – необхідність чи примха
Виникає питання – чи дійсно Україні сьогодні потрібен воєнний стан для того, аби урегулювати ситуацію в Азовському морі?
Так, воєнний експерт Святослав Стеценко впевнений:
– Воєнний стан – це інструмент, а не панацея. І все залежить від того, хто і як його використовує. Він мав бути введений у лютому 2014 року, як тільки Росія захопила будівлю ВР Криму. Правові підстави для цього є.
Логіка подій передбачає введення воєнного стану на окремій території – прибережних містах Азовської акваторії. Підстав для воєнного стану на всій території держави немає, впевнений воєнний оглядач Олег Старіков.
За інформацією Міністерства оборони, нині в Україні резерв першої черги становить 120 тис. осіб. Старіков впевнений, що 60-денний воєнний режим – це своєрідна перевірка ЗСУ на можливість діяти в надзвичайних ситуаціях:
– Для обороноздатності країни – це дуже важливий крок. 60 днів – це відмінний шанс, що б провести збори резервів першої черги.
Та оскільки воєнний стан передбачає перехід влади до військового командування, яке отримує широкий спектр повноважень, у суспільстві піднімається паніка, адже військові можуть вилучати майно юридичний та фізичних осіб.
Та підстав для паніки немає, адже контролювати військових, щоб не допустити зловживань службовим становищем, має прокуратура.
Те саме стосується і комендантського часу, контролю над органами зв’язку, трудової повинность та використання ресурсів підприємств. Всі положення будуть розглянуті у парламенті. Це не обов’язкові міри.
Мобілізація і резерв першої черги
Після оголошення воєнного стану, 120 тисяч осіб резерву першої черги повинні прибути до воєнних частин протягом 24 годин.
Загальної мобілізації не буде. Принаймні так запевняє президент України Петро Порошенко.
Резерв першої черги – це ті люди, що приписані до військових частин і після оголошення тривоги мають прибути до частини, отримати зброю і укомплектувати ЗСУ до повної готовності, – розповідає Старіков.
Наразі ж військові частині укомплектовані на 70-80%.
Важливо розуміти, що ці люди відразу не підуть воювати. За 60 днів воєнного режиму їх мають призвати, прийняти во воєнних частин, оснастити зброєю та обладнанням, розподілити на підрозділи та відправити на навчання.
Що буде з бюджетом та виборами президента
- Перегляд бюджету України на 2019 рік – ще один важливий момент. Для того, аби ввести воєнний стан, потрібні будуть додаткові кошти. Для цього у Верховній Раді мають переглянути розподіл коштів на 2019 рік.
– Якщо будуть прийняті зміни в бюджеті, то це говорить про те, що Генштаб розпочав працювати. З іншого боку – якщо не буде змін, значить грошей, які були виділені на збройні сили, вистачає для проведення організаційно-мобілізаційних заходів, – зазначає Старіков.
- Вибори президента України під загрозою. 60-денний воєнний стан передбачає перенесення початку виборчих кампаній. Вони мають розпочатись 1 січня 2019 року. Однак, у випадку воєнного стану – перенесуться на 26 січня. Відповідно, будуть перенесені і вибори.
– Початок виборчої кампаній та реєстрацію кандидатів в президенти буде перенесено до закінчення воєнного стану, що триватиме 60 днів. Якщо він буде подовжений – будуть перенесені ще і президентські, і парламентські вибори, – стверджує Стеценко.
Співпраця з МВФ
Доля траншу від МВФ, який ми мали отримати до кінця 2018 року, поки що не відома. У МВФ ще не коментували вплив воєнного стану на подальшу співпрацю з Україною.
Так, голова Комітету економістів України Андрій Новак запевняє, що ситуація в Азовському морі не вплине на фінансування валютного фонду:
– МВФ як і ЄС не будуть пов’язувати воєнний стан з продовженням надання підтримки України. Мова йде про попередньо домовлені транші, а саме 3,9 млрд доларів на найближчі 14 місяців від МВФ і мільярд євро від ЄС.
Він запевнив, що агресія Росія навпаки може позитивно вплинути на зовнішньоекономічні відносини України:
– В разі серйозної ескалації конфлікту з Росією можна очікувати навіть збільшення підтримки МВФ з ЄС і двостороннього фінансування головних союзників – США, Канади, Австралії, Великої Британії.
Курс валют
Ситуація в Керченській протоці вплинула і на курс валют. Зокрема, станом на 26 листопада гривня ослабла. Курс тримається на рівні 27,9 – 28 грн за $1.
Експерти пов’язують це, в першу чергу, з психологічним фактором. Адже напад РФ на українські кораблі та можливість введення воєнного стану похитнули українське суспільство.
Наразі НБУ проводить заходи зі стабілізації курсу.
Та ситуація в Україні, де коливання в межах 10-15 копійок, не настільки серйозна, як в Росії. Там курс рубля до долара зранку 26 листопада виріс майже на 50 копійок.
Ескалації не буде
Воєнні експерти сходяться на думці, що ескалації конфлікту не передбачено. Міжнародна спільнота дала зрозуміти Росії, що безчинство в Азовському морі буде присікатись.
Так, зранку 26 листопада до Керченської протоки з розвідкою вилетів літак США.
– Найближчим часом зайдуть кілька есмінців зі Штатів та Великої Британії, підтягнутися турецькі кораблі. Це називається – тиск на Росію. Для того, аби вони дотримувалися законів, – впевнений Старіков.
Тим часом в інфопросторі почали з’являтись припущення, що незабаром НАТО введе свої кораблі в акваторію Чорного моря. А ситуація у Керченській протоці – привід для цього. Однак, експерти не погоджуються з такою думкою.
– Це було б дуже гарно, але це фантастичні припущення, які не мають під собою підґрунтя, тому що Україна не є надійним партнером для НАТО, – впевнений Стеценко.
Україна має показати країнам НАТО, чим їм буде корисна така участь. Якщо б Україна взяла зобов’язання воювати проти Московії, якщо вони нападуть на будь-яку країну НАТО. Україна не візьме такого зобов’язання. Ми і за свою землю не готові воювати, – додав експерт.
Таким чином паніка, яку спричинила ситуація в Азовському морі, в більшості є безпідставною. Навіть у випадку введення воєнного стану, він не буде сильно впливати на цивільних осіб. Скоріш за все, він буде введений на окремій території та не торкнеться решти України.
Економічна ситуація країни під контролем, а коливання валют спричинено підвищенням попиту суспільства через паніку. МВФ не дає офіційних прогнозів щодо співпраці з Україною у випадку воєнного стану. Однак, експерти впевнені, що на транші МВФ це не вплине.
Міжнародна спільнота вже висловила своє занепокоєння російською агресією. Вони готові чинити тиск на Російську Федерацію – впроваджувати нові санкції, заводити кораблі в Азовську акваторію. Тому ескалації конфлікту найближчим часом не передбачено.
Фото: Олег Старіков, Святослав Стеценко, Андрій Новак, dreamstime
Лілія Ященко
