Вибори до Верховної Ради – найочікуваніша політична подія цього місяця.
Якщо квітень був присвячений виборам президента України, то липень – місяць активної підготовки до парламентських виборів 2019.
Про свій курс до Верховної Ради майже відразу заявили після першого туру виборів президента і лідер Громадянської позиції Анатолій Гриценко, і лідер Батьківщини Юлія Тимошенко. Зараз загальна кількість партій, які беруть участь у виборчих перегонах – 22, а кандидатів-мажоритарників – 2912.
Як обирають народних депутатів?
Нагадуємо, що у Верховній Раді засідає 450 народних депутатів. Обирають їх за змішаною системою – 225 осіб обирають в загальнодержавному багатомандатному окрузі за списками від політичних партій (проходять партії, які подолали бар’єр), ще 225 – за мажоритарною системою в одномандатних округах (обирають кандидатів, які набрали більшість голосів у своєму окрузі).
Втім, через тимчасову окупацію територій будуть працювати лише 199 округів, відповідно, і депутатів-мажоритаників буде 199.
Виборчий бар’єр становить 5%, тобто у Раду проходять лише ті партії, які його долають. Відповідно до отриманих рейтингів, розподіляється і кількість місць.
Як відбувались парламентські вибори у 2014 році?
Явка на парламентські вибори традиційно трохи нижча, аніж на президентські. Минулого разу вона склала 51,9%. Для порівняння, на президентських було 60,29%.
У 2014 році до парламенту пройшли шість партій – Народний фронт (22,14%), БПП (21,82%), Самопоміч (10,97%), Опозиційний блок (9,43%), Радикальна партія (7,44%) та Батьківщина (5,68%). Відповідно, найбільше місць отримав Народний фронт – 64, найменше – Батьківщина, лише 17.
Показово, що партія Петра Порошенка, який зі значним відривом переміг у першому турі, посіла лише друге місце. Експерти пов’язували це з його діяльністю у перші декілька місяців роботи, яка не повністю виправдала очікування виборців.
З іншого боку, доволі високий показник отримав Опозиційний блок, враховуючи, що тільки но відбулась революція і довіра до колишньої Партії Регіонів мала б навпаки знизитись. Натомість проросійська партія пройшла до Ради.
Значну підтримку втратила Батьківщина. Враховуючи, що у 2012 році вона мала 25,5% голосів, то у 2014 – лише 5,6%, ледве подолавши бар’єр.
Що говорять соціологи?
Соціологи регулярно публікують результати опитувань населення щодо їх фаворитів серед партій, які балотуются в парламент.
Читайте: Реформатор, господарник або новатор: хто може очолити уряд після виборів
Результати варіюються в залежності від компанії, яка проводила опитування, їх методу опитування і вибірки респондентів. На даний момент складно сказати, хто точно пройде в Раду, а хто не подолає 5% бар’єр.
Тим не меньше, останні дані КМІСу і соціологічної групи Рейтинг показали такі настрої:
Чи варто довіряти соціології?
Соціологія дуже показова у плані рейтингів кандидатів. Влітку, наприклад, Юлія Тимошенко була лідером опитувань, а ще в грудні впевнено виходила у другий тур. Натомість Ігор Смешко ледве набирав 2%, однак, чим ближче до виборів, тим стрімкіше зростали його рейтинги.
Нагадаємо, раніше Факти ICTV дослідили, як змінювались рейтинги кандидатів у президенти.
Ми проаналізували, наскільки точними виявились прогнози соціологів щодо результатів президентських перегонів на прикладі першого туру.
Відтак, результати виявились дещо вищими, аніж прогнозували соціологи. Багато хто з виборців до останнього не знав, чи йти на вибори, інші – не могли визначитись з фаворитом, ще хтось – передумав. Так, рейтинг Володимира Зеленського, який не перевищував 20%, виявився у результаті більше 30%.
Перевищив очікувані показники і Юрій Бойко. Якщо до виборів його підтримка була на рівні 5-6%, за результатами екзит-полу – близько 10%, то у підсумку він отримав 11,6%.
Найвища похибка Національного екзит-полу склала лише 1,97%, при заявлених 2,5%.
Нагадаємо, 21 липня Факти ICTV оприлюднять результати Національного екзит-полу вже о 20.00.
Лілія Ященко
