5 липня – дата звільнення Слов’янська від російської окупації в 2014 році.
П’ять років тому в цей день місто було звільнено українськими силами від збройних формувань під загальним командуванням російського терориста, офіцера ФСБ Ігоря Гіркіна, більш відомого під псевдонімом Стрілков.
– У цей день в 2014 році звільнено місто Слов’янськ від російських окупантів, які бажали захопити майже всю країну, – каже підполковник міліції і партизан-доброволець Сергій Приймачук, який брав участь в звільнення міста.
Він зазначає, що розпалювати протестні настрої серед населення в Слов’янську почали ще за два роки до окупації. Проросійські сили консолідувалися в загін борців за екологію під виглядом опору видобутку сланцевого газу на наших землях. Вже тоді було очевидно, що за цим стоять російські спецслужби.
Серед “борців” були і козаки Донського паланку і дорогі місцеві адвокати, а очолили рух – комуністи. Міський парторг Слов’янська Анатолій Хмельовий, у якого грошей навіть на пристойний костюм не вистачало, раптом став видавати газети і брошури, очевидно, де брали гроші.
Всі ці “борці” з видобутком сланцевого газу, а також “за права російськомовних” і “проти олігархів” підготували грунт для окупації півночі Донеччини.
– Ті хто пише і тиражує версії про те, що окупанти і поплічники пішли самі, або глибоко помиляється, або свідомо намагається вблагати роль захисника держави Україна, – підкреслює Приймачук.
Партизан-доброволець так само висловився щодо тих авторів, хто дуже вільно жонглює фактами, а часто відверто перебріхує всі події того часу.
Читайте: Пенсії, вода і дороги: Зеленський назвав пріоритети щодо Донбасу
– Чи були вони тоді під кулями і снарядами, мінами і ракетами? Чи пили воду з калюж? Чи бачили вони кров і смерть товариша?
Багато хто в цей час наживався на біженцях і переселенцях, а деякі з них годували і напували бандитів-сепаратистів! Так було в Святогорську, Слов’янську і навіть в Ізюмі, – додав Приймачук.
Приймачук також розповів про роль у звільненні Слов’янська генерала-лейтенанта Владислав Бухарева, нинішнього главу СБУ. Бухарев був одним з організаторів операції, який вимагав від своїх підлеглих відповідальності і дисципліни в умовах секретності виконання операцій.
– По-перше, всі дії нашої ДРГ були чітко сплановані, вказівки і завдання, які ми отримали здійснювалися під керівництвом генерала Бухарева.
Без дисципліни, без високої відповідальності, завдання військового характеру в умовах скритності і секретності виконати не можливо, – уточнює партизан-доброволець.
Приймачук так само підкреслює, що ніякої самодіяльності план визволення міста не допускав, хоча і мав на увазі ініціативу по його виконанню в залежності від тактичної обстановки.
– У ході виконання завдань допускалася ініціатива, але вседозволеності не було і не могло бути, бо керівник був найкращим фахівцем, а для нас незаперечним авторитетом.
Про ту операції зі звільнення заручників і полонених в ніч на 5 липня розповідати не буду, але скажу одне: нами був завербований бойовик, який відкрив камеру і відвів полонених в гуртожиток АІЗа на вулиці Корольова, де вони були прийняті і переправлені у війська, – розповідає Приймачук.
Він підкреслює, що військові операції під командуванням генерала Бухарева були ефективними і після звільнення Слов’янська.
– Практично 4 місяці керував нашою ДРГ генерал Бухарев. Його заслуги з формування та організації бойових дій, дозволили нам і після звільнення міста Слов’янська діяти досить ефективно, – наголошує партизан-доброволець.
Доброволець підкреслює, що він єдиний з усієї групи був на легальному положенні, саме тому може розповісти трохи про ті події.
– Я один легалізований, бо за віком найстарший, та й позивний мій був Дід, – пише в ув’язненні Приймачук.
До слова, президент Володимир Зеленський порахував, скільки коштів потрібно на відновлення Донбасу.