За формою правління Україна стала президентсько-парламентською республікою після ухвалення Конституції у 1996-му році. Глава держави отримав прямий вплив на виконавчу владу. Особисто пропонував прем’єр-міністра і склад уряду, але мав узгодити це із Верховною Радою. Леонід Кучма наполягав, що це тимчасово, поки держава у кризі і триває її становлення. А за початковою концепцією форма правління мала бути іншою – як у сучасній Європі.
Але у 90-ті 2/3 парламенту були комуністами, що виливалось у постійний конфлікт між депутатами і президентом. Менше з тим, після домовленостей і різних пертрубацій у період з 1996 до 2004 рік, за Конституцією, у президента було більше повноважень, ніж у Верховної Ради.
У незалежній Україні форма державного правління двічі змінювалась завдяки революціям. Після двох майданів: у 2004 та 2014 роках країна перетворювалась на парламентсько-президентську республіку.
У 2010-му з приходом проросійського президента Конституційний суд визнав політреформу від 2004-го неконституційною, і Україна знову повернулась до президентсько-парламентської моделі. Це рішення багато хто назвав початком узурпації влади Януковичем.
Багато хто називає українську Конституцію книгою змін. Воно і не дивно, адже після перемоги Євромайдану і втечі Януковича головний закон знову переписали і Україна знову повернулась до парламентсько-президентської моделі, яка існує донині.
Читайте: Екзит-пол на парламентських виборах: як проводять і чи можна довіряти
В українській Конституції чітко прописані повноваження різних гілок влади. Але в житті, а не на папері це працює інакше.
Американіст Олександр Потєхін порівнює українську та американську моделі правління. На відміну від змішаної системи в Україні, США – президентська республіка. Але вважається взірцем демократії, тому що там на практиці працює чіткий розподіл: у руках президента зосереджена уся виконавча влада, він одночасно глава держави та уряду, законодавча – у Конгресу, судова – у Верховного суду.
Як би там не було, у кожної країни своя політична традиція і модель. В Україні змішана, у США – президентська, а у більшості європейських країн – парламентська. Хоч номінально деякі з держав досі і вважаються монархіями, як приміром Великобританія, найбільше повноважень у європейських країнах все одно у парламенту, який обирає уряд, а не рідко і президента.
Яскравий приклад – Німеччина, де усі знають обраного парламентом канцлера, але майже ніхто не знає главу держави. Нині, до речі, ним є екс-міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмайер. Зате у Великобританії знають і королеву, і прем’єр-міністра.
Із старих європейських демократій виняток становить Франція, де президент має більше повноважень, ніж парламент. У Франції така ситуація склалася після приходу до влади сильного президента Де Голля.
Саме глава республіки призначає прем’єр-міністра, і за його пропозицією затверджують всіх міністрів. Але є запобіжник від диктатури – якщо більшість у французькому парламенті такий уряд не влаштує, коаліція може оголосити йому вотум недовіри, що означає негайну відставку кабміну.
Яка форма правління підходить Україні
Серед нових демократій ЄС до французької моделі найближче Польща. У Варшаві багато залежить від того, хто переміг на парламентських виборах. Якщо сформовано опозиційну до президента коаліцію, то виникає дуалізм влади. Як було за президента Качиньського і прем’єра Туска.
Окремим блоком стоять супер-президентські республіки, де розподіл влад виконується лише на папері, а за фактом країною керує одна людина. У таких державах десятиліттями не змінюється влада і навіть нині зберігається культ особистості. Найяскравішими прикладами є Середня Азія. Таджикистан, Казахстан, Туркменістан. А також Росія.
Існує нині і така екзотика, як соціалістичні однопартійні держави: Китай, В’єтнам і Лаос, та абсолютні монархії Аравійського півострову: Саудівська Аравія, Оман та Об’єднані Арабські Емірати.
Тим часом українські експерти і законтворці впевнені, що за нинішніх умов російської агресії найбільш оптимальною формою для України є парламентсько-президентська республіка, де внутрішніми питаннями займається багатопартійний парламент, а зовнішньою політикою та обороною – президент.
До слова, Факти ICTV підготували список партій на парламентських виборах 2019.