Обмін ув’язненими нарешті відбувся. 7 вересня частину кремлівських бранців вдалось повернути додому за формулою 35 на 35.
Про можливий обмін заговорили давно. А 30 серпня поширився масштабний фейк – нібито літак з українськими полоненими має прибути у Жуляни. З самого ранку там чергували журналісти та навіть приїхали родичі деяких в’язнів. Пізніше Офіс президента завірив, що це дезінформація, але конкретних даних так і не надав.
До останнього дня ані журналістська спільнота, ані суспільство не знали, чого очікувати, хто у списках і чи буде обмін взагалі.
Як це було?
Зустрічати полонених приїхали родичі, журналісти та особисто президент Володимир Зеленський. Російський та український літаки направились в Київ та Москву відповідно, щоб забрати своїх громадян.
О 13.30 літак з 35-ма українцями, яких роками Росія незаконно утримувала у в’язницях, а деяких навіть піддавала тортурам, нарешті приземлився у Борисполі.
Це був найзворушливіший момент для багатьох українців. Кадри, на яких бранці виходять з літака і зустрічають рідних, що не стримували емоцій, не можна було дивитись без сліз.
В Україну повернули 24 українських моряки, які були затримані у Керченській протоці, та 11 політв’язнів, серед яких і режисер Олег Сенцов та журналіст Роман Сущенко.
Життя після полону
Хтось провів у полоні рік, хтось – два. Найважче довелось Кольченку та Сенцову, яких затримали у травні 2014 року, та Карпяку і Клиху, які опинились у полоні ще у березні 2014 року.
Раніше Факти ICTV писали, за що засуджено українських бранців.
Одразу після приземлення всіх українців доправили до лікарень на огляд. 11 полонених у Феофанію, а 24 моряків – у військовий госпіталь.
Лікарі запевнили – всім їм потрібен спокій, щоб відійти від пережитого. Деяким – фізичне лікування. 9 вересня у Феофанії все ще перебували вісім політв’язнів. Найтяжчий – Станіслав Клих, якого перевели в спеціалізоване відділення військового госпіталю. Він потребує спеціалізованої медичної допомоги.
Фото: Офіс президента
Деякі з полонених повернулись з планами – вони вже знають, чим займатимуться на Батьківщині. Сущенко, наприклад, заявив, що повернеться до журналістської діяльності, зокрема до роботи в Укрінформі.
Павло Гриб зазначив, що найближчі плани –відпочити і почитати новини. Андрій Ейдер, наймолодший моряк, освідчився дівчині і планує весілля. Він, до речі, досі перебуває у лікарні.
Втім, не всі вони повернуться додому. Кольченку і Сенцову наразі до Криму не можна. Їм надали тимчасове житло, а Зеленський доручив забезпечити їх постійним.
Що кажуть у світі
З поверненням громадян Україну вітав весь світ. Зокрема, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Еммануель Макрон, президент США Дональд Трамп, спецпредставник США в Україні Курт Волкер, голова Європейської Ради Дональд Туск та інші.
Трамп назвав обмін “першим гігантським кроком до миру”.
Робили свої висновки і міжнародні ЗМІ. Причому їх думки розділились. Деякі вважали обмін “тріумфом” та “великим успіхом” Зеленського, інші ж – “перемогою Путіна”, зазначаючи, що Україна погодилась видати ключового свідка у справі про збиття малайзійського Боїнга.
– Обмін став частиною попередньої відлиги у відносинах між російським президентом Володимиром Путіним та новим президентом України Володимиром Зеленським, – пише The Economist.
Ціна обміну
Найсуперечливіша ситуація склалась навколо видавання Володимира Цемаха – фігуранта справи про збиття малайзійського літака Боїнг 777 над Донбасом. Помічник президента України Андрій Єрмак зазначив, що умова про внесення до списку Цемаха була одразу.
А коли його відпустили з-під варти, Володимир Путін анонсував масштабний обмін. Втім, ситуацію в Україні сприйняли неоднозначно. Деякі запевняють, що видавання ключового свідка – надто велика ціна.
Після обміну Зеленський заявив, що до Цемаха були допущені нідерландські слідчі, які допитали його.
Фото: Олег Саакян
– Це не ставить під загрозу подальший перебіг справи і притягнення винних до відповідальності. Маємо розуміти, що до завершення війни нас очікує ще багато викликів, які не будуть підпадати під чорно-білу картинку світу, – каже політолог Олег Саакян.
Він додає, ми не знаємо, що саме сказав би Цемах і наскільки це було б вигідним як для України, так і для знаходження істини у справі МН17.
– Сам акт видавання Цемаха Нідерландам з території України був би неможливим, оскільки він є громадянином України. З території Росії Нідерланди можуть його запросити, і російська сторона в юридичному полі нічим не обмежена у видачі, оскільки він не є громадянином РФ. В цьому випадку ми ще й зняли з себе “головний біль” з його передачі, – каже експерт.
Відносини між Україною та Росією
Про обмін полоненими Зеленський домовлявся з Путіним під час перших телефонних розмов.
– Відбулось створення та затвердження каналу комунікації між Путіним і Зеленським, – констатував Саакян.
Окрім того, він додає, що обмін спричинив прецедент обопільних кроків з боку РФ та України. Це може вилитись в подальші дії з розведення військових, демілітаризації, пошуку точок дотику. Втім, він сумнівається, що обмін наближає Україну до встановлення миру.
– Вихідні дані, які уможливили російсько-українську війну, не змінились, тому сподіватись на те, що це наблизило нас до реального миру – це тішити себе ілюзіями.
А це, за словами політолога, слабкість міжнародної системи безпеки, шовіністичні загарбницькі амбіції у РФ та неможливість України в односторонньому порядку звільнити військовим чином окуповані території.
– Важливий момент – замість Цемаха і Вишинського ми отримали цілу низку героїв, які зможуть свідчити, говорити, виступати на українських і міжнародних майданчиках. Замість двох спікерів зі знаком мінус ми отримали 35 спікерів зі знаком плюс, – підсумовує експерт.
Втім, він додає – ми маємо героїзувати не особистостей, а вчинки.
– Сьогодні суспільство проходить іспит – наскільки ми засвоїли уроки з ситуації з Надією Савченко. Насамперед цей іспит складають лідери суспільної думки і українські медіа, – зазначає Саакян.
Як би не раділа Україна, та 35 – це не кінець. Наразі в російських тюрмах все ще утримують близько 110 наших полонених, а тому робота з визволення не завершена.
