PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

$60 тис. за гектар та розвиток сімейних ферм: як працює ринок землі у світі

Поки Україна тільки планує запускати ринок землі, інші країни вже давно це зробили. І вельми успішно. Факти ICTV пропонують розглянути досвід США, Німеччини, Франції, Нідерландів, Польщі та Канади у запровадженні ринку землі.

$60 тис. за гектар та розвиток сімейних ферм: як працює ринок землі у світі

В Україні готуються зняти мораторій на продаж сільськогосподарської землі. Суспільство, фактично, розділилось на тих, хто підтримує ініціативу уряду, і тих, хто її критикує.

Сьогодні заборона на купівлю землі, окрім України, діє ще у Північній Кореї, Венесуелі, Конго, Таджикистані, Білорусі та на Кубі. Інші країни давно запровадили ринок – у когось він обмежений, у інших повністю вільний.

Факти ICTV пропонують розглянути шість найуспішніших моделей ринку землі – це досвід США, Німеччини, Франції, Нідерландів, Польщі та Канади. Деякі вже не одне століття живуть з відкритим ринком, а інші протягом 10-20 років після запровадження вільного обігу землі досягли значних успіхів.

США

США – країна з найбільшим номіналом ВВП у світі, 1,4% з якого – це доходи від сільського господарства. Це приблизно $985 млрд щорічно.

У Сполучених Штатах землі с.-г. призначення займають 54% площі країни (використовується, правда, значно менше), забезпечуючи робочими місцями 23 млн громадян.

Ринок землі тут існує вже понад 150 років – з часів громадянської війни.

Землі зазвичай продають та купують на аукціонах, де проводять торги. Ціна землі сільськогосподарського призначення у цій країні досягає $10,2 тис. за один га.

Земля

Але регуляції з боку держави немає – ціни формує ринок, обсяг землі в одні руки – необмежений.

Правила змінюються залежно від штату. У більшості з них іноземці можуть вільно заходити на ринок, подекуди мусять подавати звіти щодо прибутків, подекуди не можуть купувати певні види земель, а от у п’яти районах взагалі діє для них заборона.

Податки, до речі, теж визначає кожен штат окремо – вони залежать від ринкової ціни землі або площі ділянки.

Німеччина

Так само, як і у США, у Німеччині майже половина країни – це землі с.-г. призначення. Таких 47,5%. Але сільське господарство приносить вдвічі менше прибутку у ВПП, ніж в США – 0,7%.

Відкрили ринок у Німеччині у 1990-х роках. А проходила реформа у три етапи. Спочатку землю лише віддавали в оренду на 12 років. Потім купити її могли тільки ті громадяни, які або колись мали право на володіння, або працюють у сфері сільського господарства. Згодом землю змогли вільно купувати і продавати на аукціонах.

Податки на землі с.-г. призначення сягають 1,2%. Зараз практично 70% сільськогосподарських підприємств – це сімейні ферми.

Земля Україна

Ціну на землю формує ринок – середня вартість сягає $32,3 тис. за га. Подекуди можна отримати знижку у 45% – у випадку, якщо громадянин володів землею, яка підпала під колективізацію у 60-х роках.

Оскільки частина повноважень з регулювання ринку у компетенції федеративних земель, у деяких районах існує обмеження на купівлю –  від 0,12 до 2 га. Якщо ж необхідно купити більше, доведеться отримувати дозвіл у місцевої влади. Та купівля землі у Німеччині не користується популярністю – через високу вартість більше 60% територій перебувають в оренді.

Франція

Франція свій ринок землі жорстко контролює. Там є спеціальне відомство – Спілка з управління землями та сільським розвитком (SAFER), яка підпорядковується Мінфіну та Міністерству з розвитку сільського господарства.

Це відомство наділене такими повноваженнями, що практично є регулятором ринку. Наприклад, має першочергове право купівлі землі, якщо на землю одночасно претендують іноземний покупець та французький громадянин, якщо претендент на землю недостатньо підготовлений для фермерської діяльності чи ціна занадто спекулятивна.  Надалі організація продає ці землі найбільш вигідному для держави покупцю.

Але власник після купівлі території мусить прокористуватись нею щонайменше 15 років без права здати в оренду. Середня вартість землі у країні – $7,4 тис за га. Іноземці тут, до речі, не можуть купити виноградники, бо вони вважаються національним здобутком.

Нідерланди

55% земельного фонду країни становлять землі с.-г. призначення. Майже всі вони перебувають у приватній власності – 89%.

При цьому держава не регулює ані обмеження щодо площі, ані щодо ціни чи громадянства покупця. Землю можна купити, уклавши пряму угоду з власником, на відміну від інших країн, де діє аукціон. Проте пріоритетне право на купівлю все ж належить орендарю.

Податок на купівлю землі становить 6%, але його можна не платити – у такому випадку покупець зобов’язується протягом 10 років не змінювати призначення землі.

Середня вартість землі там сягає $62,9 тис. за га. Втім, і продуктивність сфери АПК у п’ять разів вища, ніж в інших країнах Європи. 

Польща

Свій ринок Польща відкрила у 1989 році. Землями там можуть володіти як фізичні, так і юридичні особи. Перші можуть мати у власності не більше 300 га, а другі – 500 га.

Під фізичними особами мають на увазі лише фермерів. Причому, аби вважатись фермером, особа мусить мати середню або вищу освіту, пропрацювати у сфері більше п’яти років та жити у тій місцевості, де планує купити ділянку Нині більше 80% земель – у власності малих фермерів.

Податку на землеволодіння у країні немає, що зробило сферу привабливою для інвестування. Так, частка АПК від загального ВВП країни становить 3,2%. А податок на купівлю землі варіюється у межах 2-5%.

Середня вартість гектару – $9,1 тис.

Водночас діє обмеження щодо купівлі землі іноземцями. З 2016 року право купівлі мають громадяни ЄС. Інші ж особи можуть купити землю в окремих випадках – якщо одружені з громадянином Польщі або проживають на території більше двох років.

Канада

Тут лише 65% земель перебувають у приватній власності. Хоча ціна значно нижча, аніж в інших країнах – $4,7 тис. за га. А сам агросектор приносить 1,5% прибутків у ВПП країни.

Кожна провінція тут самостійно встановлює політику щодо ринку землі. Здебільшого обмеження накладаються на іноземців – у Квебеку, наприклад, вони не можуть без дозволу купити більше 4 га, у Манітобі – більше 16 га.

У провінції Острів принца Едуарда будь-яка фізична особа не може мати більше 400 га землі, а будь-яка юридична – не більше 1 200 га.

Читайте: Ринок землі в Україні: 5 найголовніших тез законопроекту Про рейдерство, схеми обману та захмарні ставки на кредити: ТОП-6 міфів щодо відкриття ринку землі Як відкритий ринок землі допоможе відновити родючі українські ґрунти

В жодній з цих країн іноземці не розкупили землю, навіть попри відсутність регулятора, селян не обманули і рейдерство не процвітає. Натомість ринок землі приносить в середньому 1-1,5% доходів у країну, а сільське господарство використовує сучасні технології, як у Нідерландах, і приносить прибутки фермерам.

Лілія Ященко 

Фото: Dreamstime

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка