PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Нестача сховищ та відсутність технологій: що відбувається з зібраною на землі продукцією

Зберігання та переробка сільськогосподарської продукції потребує не меншої уваги, ніж її вирощування. Чи вистачає сховищ для овочів, фруктів та зерна, на що це впливає та хто має контролювати – у матеріалі Фактів ICTV.

Ринок землі

За рік Україна в середньому збирає близько 7 млн тонн овочів, 2 млн тонн фруктів та близько 70 млн тонн зернових. Однак якщо з обсягами врожаю проблем немає, то його зберігання та переробка потребує вдосконалення. Сховищ для товару бракує, ті, що є – застарілі, а будівництво нових коштує чимало.

Фруктосховища

З 2 млн фруктів, які вирощуються щорічно, в українських сховищах можуть одночасно зберігатись лише 300 тис. тонн. Причому лише третина з них обладнані сучасними технологіями для зберігання.

– Переважна більшість сховищ розраховані на 100-500 тонн, тобто вони маленькі. Це пов’язано з тим, що немає коштів, щоб побудувати одразу велике, – каже Дмитро Крошка, голова Української асоціації аграрного експорту.

Він зазначає, будівництво сучасного фруктосховища на 1 тис. тонн може сягати €1 млн.

Дмитрий Крошка

Фото: Дмитро Крошка

– Для порівняння, Польща виробляє близько 4 млн тонн, з яких 1,5 млн тонн зберігає.

Овочесховища

Понад 20 млн тонн картоплі та 7-8 тонн овочів щорічно збирають в Україні. І для їх зберігання теж бракує приміщень.

Статистика свідчить, що з усіх наявних овочесховищ лише 30% обладнані сучасними системами зберігання. Вони можуть вміщувати близько 1,5 млн тонн товару.

За різними підрахунками, нестача місць зберігання призводить до втрат 15% врожаю.

Як це впливає на ціни

Обcяги зберігання овочів та фруктів у вітчизняних сховищах впливають на ціни товару. Так, наприклад, восени цього року ціна на цибулю зросла на 250%. Причина – товар закінчився у сховищах, тому його треба було імпортувати з інших країн.

– Починаючи з листопада, все, що продається в магазинах, може постачатись туди із фруктосховищ. Протягом останніх трьох років, починаючи з березня-квітня, дуже серйозно підіймається ціна, бо своя продукція закінчується в Україні і починається імпорт, – говорить Крошка.

А восени навпаки українських споживач спостерігає пік падіння цін. Експерт пояснює, тоді точиться конкуренція  між тими, у кого є сховища, і тими, у кого їх немає.

– До листопада-початку грудня продаються фрукти і овочі, які не мають відповідних технологій зберігання, а їх надзвичайно багато.

Зерносховища

Україна – лідер з експорту пшениці у ЄС та один з лідерів у світі. Ситуація з зерносховищами краща, аніж з овочами та фруктами, але теж потребує уваги.

Одночасно ми можемо зберігати до 60-65 млн тонн зернових, оцінює президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов. Додатково близько 4 млн тонн зберігаються у морських портах. За словами експерта, в Україні немає нестачі з місцями для зберігання.

Микола Горбачьов

Фото: Микола Горбачьов

– Поки косять ранні зернові – пшениця, горох, ячмінь, їх відразу відправляють на експорт. А в цей час тільки починають косити пізні зернові – кукурудзу. Отже, ми вирощуємо 92 млн тонн зернових і олійних, а цього року виростимо навіть 97 млн тонн. З урахуванням того, що ми планомірно експортуємо, то потенційно можемо розмістити все зерно.

Та проблема в іншому – більшість сховищ не мають сучасного обладнання для якісної переробки  та зберігання.

– У минулому сезоні з 75 залізничних станцій була відправлена половина всього зерна, яке перевозить залізниця. А у нас їх близько 500.

Причина в тому, що ці станції оснащені хорошими потужностями, які можуть приймати по декілька культур одночасно і вивантажувати по 54 вагонів в день.

– Більшість же елеваторів дуже нетехнологічні – вантажать по 5-10 вагонів в день, приймають тільки одну культуру і переважно це склади підлогового зберігання.

Горбачьов зазначає, ефективність нових елеваторів вдвічі перевищує ефективність старих. За підрахунками експерта, Україні треба щонайменше 200-300 нових сховищ. Вартість одного – $10-20 млн.

– Залізнична станція на новому елеваторі не бере додаткову плату за подавання вагонів. А якщо елеватор поганий, подавання вагону коштує більше на 200-300 грн за тонну. За врожайності 4 тонни на гектарі – це 1 200 грн додаткових витрат для аграріїв.

Хто має контролювати

У 2018 році існувала державна програма підтримки аграріїв, яка компенсувала частину коштів, витрачених  на будівництво об’єктів для зберігання та переробки сільськогосподарської продукції.

– За цією програмою відшкодування отримало вісім виробників, які створили фруктосховища, але всі вони були обсягом не більше 2 тис. тонн. Виходить, у 2018 році було майже на 3% збільшено обсяги, – говорить Крошка.

Отримати кошти міг будь-хто, хто надав у міністерство відповідні документи. До компенсації застосовували коефіцієнт зменшення, пояснює експерт:

– Якщо, наприклад, 100 фермерів в Україні протягом року витратили 1 млрд грн , а в бюджеті лише 200 млн, то вони отримають по 20%. Якщо витратили 400 млн, то вони отримають по 50%.

Експерт впевнений, перехід держави на проектну основу фінансування дозволить більш ефективно розподіляти кошти.

– Якщо фермеру дійсно потрібно, він має сформувати проект, захистити і отримати кошти під цей проект. Тоді держава зможе планувати і відстежувати результати, контролювати, чи досягнена мета, на яку видавались кошти.

Єдиний спосіб стимулювати фермерів та інвесторів будувати нові сховища, впевнені експерти – це продовжити програму держпідтримки з відшкодування частини коштів. Водночас в наступному році уряд планує скоротити програми підтримки, скерувавши 4,5 млрд грн на компенсацію відсоткової ставки за кредитами на землю, коли запрацює ринок.

– Скорочення  фінансування цього напряму призведе до того, що фермери не будуть вмотивовані будувати сховища, розраховуючи на підтримку держави. Крім того, більшість аграріїв орендує землю, вкладаючи туди великі кошти. Тому їх першочергове завдання – захистити свою інвестицію і відкладені кошти скерувати на купівлю ділянки, – вважає Дмитро Крошка.

Читайте: Ринок землі у цифрах: до чого призведе зняття мораторію на землю Ринок землі в Україні: чорноземи не стануть місцем для захоронення відходів Про рейдерство, схеми обману та захмарні ставки на кредити: ТОП-6 міфів щодо відкриття ринку землі

Тим часом Верховна Рада поки що не ухвалила ініціативу уряду. Там наголошують – необхідно залишити програми підтримки щонайменше на рік. Але при цьому вдвічі скоротити їх фінансування.

Лілія Ященко 

 

Фото: Dreamstime

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка