PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Штраф в 10 млн і знак якості для ЗМІ: як Україна боротиметься з фейками

Міністерство культури, молоді та спорту планує рішуче боротись з фейками, у зв’язку з чим презентувало основні положення закону Про протидію дезінформації.

Це вже другий етап громадського обговорення, що триватиме місяць. А вже у березні документ планують внести до Верховної Ради.

Факти ICTV дізнались, що пропонується у законопроекті, а також поспілкувались з експертами щодо ініціатив Мінкульту.

Що є дезінформацією

Дезінформацією у законопроекті називають недостовірну інформацію з питань, що становлять суспільний інтерес. Водночас там зазначено, що оціночні судження не вважатимуться дезінформацією.

Недостовірною ж інформацією називають неправдиві відомості про осіб, факти, події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них неповні чи перекручені.

Уповноважений з питань інформації

У МКМС пропонують створити посаду уповноваженого з питань інформації. У нього чимало обов’язків, зокрема він:

  • моніторитиме інформаційний простір та реагуватиме на поширення дезінформації;
  • фіксуватиме та перевірятиме дезінформацію;
  • проситиме її поширювачів спростувати;
  • у разі відмови звертатиметься до суду із позовами про спростування;
  • подаватиме до суду заяви про обмеження доступу до інформації;
  • звертатиметься до правоохоронців, якщо виявить ознаки кримінального злочину.

Призначатиме на новостворену посаду Кабмін з подання Мінкульту, Мін’юсту та уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

До 10 млн штрафу

Два порушення з боку медіа каратимуться просто попередженням. Втім, на третій за рік випадок розповсюдження дезінформації передбачено штраф у тисячу мінімальних зарплат – близько 4,7 млн грн.

День журналіста

У разі, якщо ЗМІ відмовиться спростовувати інформацію – штраф у дві тис. мінімальних зарплат, тобто 9,4 млн грн. 

За фейки – за ґрати

Окрім штрафів, законопроект передбачатиме кримінальну відповідальність за поширення дезінформації.

Так, систематичне розміщення недостовірних відомостей, які становитимуть загрозу нацбезпеці або безпеці громадян, територіальній цілісності або обороноздатності країни, вважатимуть кримінальним злочином.

За це штрафуватимуть на 5-10 тис. неоподаткованих мінімумів, а це 85-170 тис. грн, або відправлятимуть на виправні роботи на один-два роки.

В Австралії журналісти протестують проти цензури

Втім, це положення діятиме до відновлення Україною контролю над своїми територіями.

Позбавлення волі від двох до п’яти років передбачене за використання так званих ботоферм. А фінансування таких дій засуджуватиметься від трьох до п’яти років.

За повторне вчинення такий дій передбачено від п’яти до семи років ув’язнення.

Знак якості ЗМІ

Окрім того, пропонується запровадити своєрідний знак якості. Він підтверджуватиме, що ЗМІ дотримується принципів журналістської етики.

При цьому критерії отримання Індексу довіри розроблятиме уповноважений з питань інформації.

Втім, перевіряти медіа будуть добровільно – після їхнього звернення до незалежної організації, що матимуть відповідну компетенцію.

Єдина прес-карта 

Статус  журналіста визначатиметься прес-картою, яку анульовуватимуть у разі порушення Кодексу журналістської етики.

А за дотриманням етики та стандартів стежитиме спеціальна Асоціація в рамках журналістського самоврядування.  У документі визначений перелік громадських організацій, які можуть направити своїй представників на установчі збори Асоціації.

Реакція медіа-спільноти

У Національній спілці журналістів України цей законопроект сприйняли негативно, зазначивши, що він жорстко регулює професійну діяльність українських журналістів.

Зокрема, про це написав на своїй сторінці у Facebook голова НСЖУ Сергій Томіленко.

– Законопроекти мають вирішувати проблеми, а не створювати, – наголосив він.

У ГО Детектор медіа також виклали свою позицію. Там зазначили – найбільший ризик законопроекту у поспіху з його підготовки, а запровадження кримінальної відповідальності – ідея контраверсійна. Водночас там зазначають, що концепція логічна, а наміри – хороші.

Закон потрібен, але ризики є

Запропоновані у презентації законопроекту ініціативи викликали чимало обговорення не тільки серед медіа-спільноти, а й серед фахівців в галузі права.

Зокрема, експерти відзначають, деякі положення документа, які було презентовано громадськості, вже прописані в законодавстві України.

– Порушені питання та відповідні тези положень законопроекту пов’язані із багатьма іншими питаннями, які вже певним чином врегульовані, наприклад, законодавством про інформацію, процесуальним та кримінальним законодавством тощо, – зазначає партнер юридичної фірми Астерс Юлія Семеній

Окрім того, вона додає, що положення щодо контролю та відповідальності виглядають досить декларативно та формально, вони неспівставні із складністю сучасного інформаційного простору та кількістю джерел інформації.

– Ухвалення закону про протидію дезінформації потрібне, але існує ризик, що він перетвориться на набір декларативних норм на кшталт “матеріали мають бути правдивими” чи “недостовірну інформацію розповсюджувати заборонено”, і використовуватиметься як зброя проти нелояльних ЗМІ, – зазначає адвокат Дмитро Богуславський.

У законі мають бути чіткі критерії, що відрізняють факти від оціночних суджень, впевнений експерт.

– Уповноважений фактично підміняє собою суд. Тобто саме він (вона) визначатиме, яке судження було оціночним, а яке містило свідому дезінформацію.

Експерти також занепокоєні положенням про Індекс довіри до ЗМІ. Так, він може створити нерівні умови для медіа, а також бути потенційно корупційним.

Як це працює у світі 

У боротьбі з фейковою інформацією Україна не перша.

Однією з перших країн, яка на законодавчому рівні почала боротись з поширенням неперевіреної інформації, була Німеччина.

Так, контент на великих платформах, зокрема Facebook, Twitter або YouTube, має бути заблокований протягом 24 годин, якщо на нього надійшла скарга. А інакше – штраф, розміри якого досягають $50 млн.  Закон передусім спрямований на боротьбу з фейками та дезінформацією.

Та якщо у Німеччині з фейками борються ліберально, то Китай підійшов до питання радикальніше.

Читайте: Законопроект про медіа - Рада оприлюднила текст документа В Україні запровадять кримінальну відповідальність для журналістів за маніпуляції Нові стандарти журналістики: що передбачає указ Зеленського про ЗМІ

Піднебесна відома своїм апаратом цензури. Так, з 2017 року сайти або соцмережі мають право висвітлювати новини тільки з дозволу Адміністрації кіберпростору Китаю, а всі ЗМІ, як приватні, так і державні, перебувають під пильним наглядом держави.

Там, до слова, у 2019 році за ґрати потрапило щонайменше 250 журналістів, і це рекордна кількість у світі.

Межа між боротьбою з дезінформацією та утисками свободи слова доволі тонка. Розробляючи законопроект, важливо її не перетнути. Втім, протидія фейкам на законодавчому рівні в умовах гібридної війни з Росією – крок необхідний та важливий.

Лілія Ященко 

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка