НАТО шукає компроміс щодо підтримки України перед самітом в Анкарі

У НАТО тривають складні переговори щодо подальшої підтримки України.

Частина держав-членів Альянсу виступає проти запровадження фіксованих внесків для допомоги Києву, йдеться, зокрема, про пропозицію виділення 0,25% ВВП.

Про це в ефірі телемарафону повідомила глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук.

Дискусія в НАТО щодо допомоги Україні: що відомо

За її словами, Альянс уже переходить до фінального етапу підготовки до саміту в Анкарі, де питання підтримки України стане одним із ключових.

Однією з головних тем залишається ініціатива генерального секретаря НАТО Марка Рютте щодо виділення країнами-членами блоку 0,25% ВВП на підтримку України.

Гетьманчук зазначила, що наразі сім країн НАТО вже досягли або перевищили цей показник фінансування.

 – Зрозуміло, що ці сім країн підтримали цю ідею, разом з деякими іншими. Але є країни, які хотіли б мати, як вони кажуть, більше гнучкості, та не мати зафіксованих зобов’язань щодо підтримки України. Вони б хотіли бачити якийсь альтернативний варіант, – пояснила вона.

Попри це, питання допомоги Україні вже офіційно визначили одним із трьох основних пріоритетів майбутнього саміту НАТО.

– Ми серед пріоритетів саміту. Саме тому триває така жвава дискусія, в чому ця підтримка має вимірюватися, як вона має бути зафіксована, – зазначила Гетьманчук.

Вона додала, що пропозиція щодо 0,25% ВВП хоч і не отримала підтримки у нинішньому форматі, однак дала поштовх ширшій дискусії про те, як зробити допомогу Україні “сталою, передбачуваною та значною”.

Посол припустила, що генсек НАТО міг навмисно встановити високу планку, після чого навколо цієї ідеї розпочалося активне обговорення.

– Ця ідея дала старт правильному обговоренню: як все ж зробити так, щоб підтримка України була зафіксована, і щоб вона була сталою, передбачуваною та значною. І навіть, я б сказала, оцифрованою: щоб це було на рівні певних цифр, – додала голова Місії України при НАТО.

Дві країни покривають половину внесків

Гетьманчук наголосила, що часу для досягнення компромісу залишається небагато, адже до саміту НАТО лишилося шість тижнів.

Частина держав не готова погоджувати конкретні цифри або відсотки фінансування у письмовому вигляді.

– Відбувається складна та делікатна дискусія щодо розподілу фінансового тягаря серед країнами НАТО. Бо, погодьтесь, не дуже адекватною є ситуація, коли цього року з усіх задекларованих внесків для України на військову допомогу фактично дві країни будуть покривати майже половину всіх внесків, – зауважила вона.

Подібна ситуація, за її словами, спостерігається і в межах програми PURL, де менш ніж десять держав “фактично на собі цей тягар тримають”.

Водночас вона назвала позитивним те, що жорстке закріплення показника у 0,25% не підтримали, оскільки це могло б перетворитися на своєрідну “стелю” для країн, які вже надають Україні більшу допомогу.

– Ми таким чином не будемо демотивувати країни, які вже вийшли на 0,25% або більше, зупинитися на цих показниках. Бо, якби зафіксували 0,25%, то ми б встановили певну стелю. А ті, які нам найбільше можуть нам допомогти, вони вже вийшли на ці 0,25%, – пояснила Гетьманчук.

За її словами, саме ці держави й надалі залишатимуться основними донорами військової допомоги Україні.

Тому, як зазначила Гетьманчук, їх не варто обмежувати, щоб Україна й надалі могла розраховувати на нові внески.

Читайте також

НАТО обговорює щорічну військову допомогу Україні на рівні 0,25% ВВП – глава МЗС Естонії