PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Банкрутство української електроенергетики: причини та можливі наслідки

Протягом ледь не всієї історії незалежної України найслабшою ланкою вітчизняної енергетики суспільна свідомість вважала нафтогазову галузь. Справді, власних вуглеводнів ми видобуваємо недостатньо, а, здавалося б, цілком природній процес імпорту газу традиційно псували намагання Москви використовувати блакитне паливо як важіль політичного впливу.

Якщо газовий зашморг Кремля нам ціною великих зусиль все-таки вдалося скинути з шиї, а завдяки падінню світових цін – ще й суттєво зменшити тариф для споживачів, в електроенергетиці тим часом назрівала справжня криза.

Ситуація ускладнювалася високим рівнем монополізації теплової генерації, внаслідок чого проблеми приватних компаній нерідко перекладалися на плечі всього суспільства. Достатньо згадати скандально відому формулу Роттердам+. Її запровадили навесні 2016-го, після кризи дефіциту антрацитового вугілля, видобуток якого майже повністю залишився на окупованій частині Донбасу. Формула мала забезпечити так званий імпортний паритет, аби за нестачі вітчизняного вугілля купівля його за кордоном не була збитковою.

На думку більшості аналітиків, найбільший зиск від цього отримала група приватних компаній ДТЕК, частка якої в тепловій генерації електрики тоді сягала 75%. Ні з якого Роттердаму вугілля, звісно, не возили, його доправляли зі своїх же шахт в ОРДЛО або навіть з Росії. Різниця у вартості палива осідала на рахунках монополіста. Лише протягом 2016-го ціна теплової електроенергії у нас зросла вдвічі.

У березні 2017 року Національне антикорупційне бюро розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У серпні 2019 року НАБУ оголосило про підозру шістьом фігурантам справи Роттердам+, зокрема екс-голові НКРЕКП та одному з топ-менеджерів ДТЕК. Але з того часу про нові успіхи в розслідуванні не повідомляли.

Читайте: Тариф на електроенергію для населення залишається незмінним - Буславець Ціна електроенергії для промисловості зросла на 46% - які фактори вплинули Здорожчання електроенергії. Підприємці вимагають уряд зупинити зростання цін

Сама формула фактично припинила дію з липня минулого року, після набрання чинності закону Про ринок електричної енергії. Його головною метою було створення конкуренції між виробниками електрики задля формування оптимальної кінцевої ціни. Але в українських реаліях це виявилося недосяжною мрією. Наявну в українській електроенергетиці ситуацію колишній міністр енергетики Юрій Продан називає гібридним ринком.

— Ми маємо монопольні утворення, і дуже складно між монопольними утвореннями створити будь-яку конкуренцію, яка би йшла на користь споживачу, – зазначає екс-урядовець.

Юрий Продан

Юрій Продан

Енергобаланс у нас складається з кількох великих сегментів. Більше половини усієї генерації традиційно дає державна НАЕК Енергоатом, понад 35% минулого року забезпечили теплоелектростанції та теплоелектроцентралі, левова частка з яких є в приватних руках, ще близько 5% торік припало на державне Укргідроенерго, яке оперує гідроелектростанціями. Зазвичай частка гідроенергетики трохи більша, але посушливі осінь та зима негативно вплинули на продуктивність вітчизняних ГЕС.

Натомість на ринку з’явився новий потужний гравець – електростанції на відновлюваних джерелах енергії (ВДЕ), насамперед сонячні (СЕС) та вітряні (ВЕС). Розвиток так званої зеленої енергетики – загальносвітовий тренд, у якому Україна тривалий час пасла задніх. Усе змінилося кілька років тому, коли держава надала зеленим чималі преференції. Насправді пільги прописували під бізнес-партнерів тодішнього президента Віктора Януковича, але навіть після двох змін влади вони не були переглянуті і зрештою перетворилися на по-справжньому тепличні умови.

Зелені тарифи в Україні є найбільшими в Європі. Виробники сонячної енергії отримують у нас в середньому понад 4 грн за 1 кВт год, а в Німеччині – більш ніж утричі менше. Водночас закон гарантує зеленим збут, незалежно від того, потрібна їхня енергія в системі чи ні.

— У будь-якому разі держава Україна зобов’язана викупити за дорогим зеленим тарифом цю електричну енергію, буде вона відображена в енергетичному балансі чи не буде – так говорить зараз законодавство, – констатує координатор житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі Опора Тетяна Бойко.

Тетяна Бойко

Тетяна Бойко

Через це потужності електростанцій на ВДЕ лише за минулий рік збільшилися в Україні більш ніж удвічі. А доходи їхніх власників зростають ще швидше.

— Нині вони виробляються у балансі 8% електроенергії, а грошей з ринку забирають 26%. Але що найбільше вражає, якщо все залишити, як є зараз, майбутнього року вони вироблять 15 чи 19%, а грошей заберуть 57%, – ділиться підрахунками енергетичний експерт Ольга Кошарна.

Ольга Кошарна

Ольга Кошарна

Таке збільшення неодмінно потягне вгору кінцеву ціну на енергоринку, оскільки вона є фактично міксом дешевої електрики від державних АЕС та ГЕС і дорогої – від приватних теплових і зелених станцій. І це в умовах кризи! Зниження попиту на електроенергію в Україні зафіксували ще восени минуло року на тлі скорочення промислового виробництва. Потім була аномально тепла зима, а на довершення прийшов коронавірус і спричинене ним загальне падіння економіки. У квітні, навіть порівняно з уже кризовим березнем, споживання електроенергії у нас зменшилося на 11%.

Здавалося б, у такій ситуації свою частку на ринку має збільшити виробник найдешевшої електрики, тобто державний Енергоатом. Але наш гібридний ринок не працює за цивілізованими законами. Мінекоенерго наказало атомникам обмежити виробництво, зупинивши три енергоблоки на АЕС.

Ольга Буславець

Ольга Буславець

При цьому ТЕС таке обмеження не торкнулося. Чи не тому, що на тепловій генерації зав’язані інтереси найвпливовіших українських олігархів. І чи не тому, що і прем’єра Дениса Шмигаля, і нинішню виконувачку обов’язків міністра енергетики Ольгу Буславець пов’язують з групою ДТЕК, яка дивним чином є також найбільшим виробником зеленої електроенергії в Україні?

— У нас нерівні підходи. Ми чомусь за рахунок, по суті, державної енергетики і безвідповідального ставлення до розвитку енергосистеми фактично витіснили сьогодні дешеву електроенергію з ринку, – обурюється екс-міністр Юрій Продан.

Як результат, ціна електрики для українського бізнесу в окремі дні квітня скакала вгору ледь не наполовину, значно перевищуючи європейські показники. У міжнародній корпорації ArcelorMittal порівняли, скільки їхні металургійні заводи платять за електрику в різних країнах, і дійшли висновку, що Україна – аж ніяк не найдешевший виробничий майданчик.

— У Західній Європі – у Франції та Німеччині – квітневі ціни на електроенергію більш ніж удвічі нижчі за українські. Це пов’язано насамперед зі значним падінням попиту та зниженням цін на основні енергоресурси, – повідомив начальник управління закупівлі сировини та енергоресурсів адміністрації з постачання ArcelorMittal Кривий Ріг Олег Айко.

Олег Айко

Олег Айко

На дивному українському ринку – все навпаки: попит падає, а ціна зростає. Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін вбачає в цьому відверто корупційну схему, яка, крім іншого, вдарить і по міжнародному іміджу країни:

— Український уряд просить гроші, потрібні гроші, в усього світу – у МВФ, Європейського Союзу, під держгарантії в США. Як їм пояснювати своїм виборцям, коли вони віддають їхні податки Україні, де відбувається очевидно тупа корупційна схема національного масштабу, ще й за прямою вказівкою уряду?

Виталий Шабунин

Віталій Шабунін

Виходить так, що державний Енергоатом, а разом із ним – держбюджет, нестиме збитки, а приватні власники теплових і зелених електростанцій зароблятимуть, як раніше.

Багато поколінь урядовців говорили про необхідність інтеграції української енергосистеми в загальноєвропейську, але майже нічого для цього не зробили. Наразі з Європою синхронізований лише Бурштинський енергоострів, 90% електрики для якого також виробляє ДТЕК. Тим часом проект Енергоміст, який передбачає підключення до європейської мережі одного з енергоблоків Хмельницької АЕС, досі нереалізований. Замість експорту дешевої електрики на величезний і, головне, передбачуваний ринок ЄС, в. о. міністра Ольга Буславець запропонувала атомникам майнити криптовалюту, чим неабияк здивувала експертів.

— Якщо держава розпочинає грати в цю гру, ми будемо, по-перше, унікальною, першою державою в світі, яка це робить. Можливо, це робила Північна Корея, але нам про це не відомо. А по-друге, ми можемо наразитися навіть на санкції з цього приводу, бо підтримуватимемо сіру зону економіки, – застерігає фінансист Сергій Фурса.

Банкрутство української електроенергетики: причини та можливі наслідки

Сергій Фурса

В Енергоатомі в контексті пропозицій очільниці міністерства повідомили, що давно розглядають можливість співпраці з потужними дата-центрами, які могли б використовувати дешеву енергію для опрацювання величезних масивів цифрової інформації і цим сприяти заявленій діджиталізації країни. Але це точно не мав бути майнінг біткоїнів чи будь-якої іншої криптовалюти.

Тим часом криза в електроенергетиці лише поглиблюється. Сама Ольга Буславець на одному з недавніх засідань Антикризового енергетичного штабу назвала наявний стан справ фактичним банкрутством електроенергетичного сектору. Ринок розбалансований, на ньому панують взаємні неплатежі. Лише Енергоатому споживачі з початку року заборгували 5 млрд грн. І легкого виходу з цієї ситуації наразі не видно.

Уряд категорично спростовує інформацію про свої наміри підвищити тариф для населення. Принаймні цього року. Хоча, згідно з нормами закону, так зване перехресне субсидування, коли бізнес фактично платить за побутових споживачів, мало бути ліквідоване ще рік тому, перед запуском енергоринку.

Зрозуміло, що політикам, які прийшли до влади, зокрема, на критиці високих тарифів, незручно підвищувати ціну на електрику, особливо в переддень місцевих виборів. Але, так чи інакше, за багаторічні прорахунки чиновників зрештою все одно заплатять прості українці. Як не напряму – в комунальних платіжках, то через підвищення цін на товари і послуги, в собівартості яких збільшиться частка електрики, через податки, які підуть на погашення боргів державних компаній, а дехто – і втратою роботи через закриття підприємств, які програють боротьбу іноземним конкурентам.

Олександр Візгін

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка