Укр Рус

Нові міністри та зашквари депутатів. Як політики розважали країну під час пандемії

Скандали, зради та кадрові зміни. Чим запам’ятався 2020 в українській політиці

Андрій Богдан довгий час вважався головним радником Володимира Зеленського. Причому він не соромився радити президенту навіть публічно. Але така настирність досить швидко втомила Зеленського, тому він змінив скандального Богдана на більш покірного Єрмака.

Після цього посипалася і вся владна конфігурація, яку вибудовував Богдан. Тож слідом за ним на двері вказали й прем’єр-міністру Гончаруку, якого до команди Зеленського привів саме Богдан.

Читайте: Роботою Ради і Кабміну незадоволені майже 80% українців – опитування

Зараз дивляться

Кабмін несподівано очолив екс-менеджер компанії ДТЕК, маловідомий в політичних колах і без президентських амбіцій – Денис Шмигаль.

Щоправда повністю змінити Кабмін Шмигалю не дали. Битва за міністерські портфелі тривала весь рік. Деяких міністрів, як от фінансів  чи то охорони здоров’я змінювали по двічі на місяць.

Все це сталося під час коронакризи, яка не лише сильно вдарила по простим українцям, а й не на жарт налякала народних обранців. Спеціальних захисних костюмів на той час навіть в лікарів не було.

У Раді повністю змінився дрес-код. Хоча далеко не всі дотримувалися протиепідемічних вимог. У підсумку коронавірусом перехворів кожен шостий нардеп на чолі з керівництвом парламенту. Але робота все ж не зупинилася. Підстрахувала колег заступниця Разумкова – Олена Кондратюк.

І все ж найбільше чим запам’ятались нардепи – так це своїми зашкварами. Нардеп від ОПЗЖ Ілля Кива прямо в сесійній залі розглядав оголених жінок. А керівники Слуги Народу Давид Арахамія та Олександр Корнієнко під камери обговорювали принади своєї колеги Ірини Аллахвердієвої.

Така поведінка народних обранців не могла не відзначитися на загальному рейтингу влади, який протягом року стрімко йшов донизу.

Що тільки не робили кандидати, аби скинути з трону чинних мерів. І літали над містом, і танцювали, і знімали відео в TikTok, і навіть робили цілі кінопостановки.

Але все це було марно, місцеві еліти – головні тріумфатори кампанії. А от Слузі народу так і не вийшло повторити парламентський успіх. Не допомогла навіть ініціатива президента з опитуваннями на виборчих дільницях.

У підсумку партія Зеленського не отримала свого мера в жодному обласному центрі. Але й такий результат у ній назвали перемогою.

А от де точно немає чим похвалитися владі, так це на антикорупційному фронті, через що президенту екстрено довелося змінювати генпрокурора. Вперше в історії України генпрокурором стала жінка – представниця Слуги Народу Ірина Венедіктова.

Втім, дуже швидко новий генпрокурор ледь не потрапила в пастку, коли НАБУ висунуло підозру у вимаганні хабаря нардепу від монобільшості, любителю плюшок Олександру Юрченку. А Венедіктова на початку відмовилася її вручати.

Та й загалом конфлікти між НАБУ та Офісом генпрокурора тривали майже весь рік. Але найбільшої точки кипіння досягли через справу проти заступника глави Офісу президента Олега Татарова, якого підозрюють у корупції.

Також судді Конституційного суду скасували кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях, в чому самі ж і підозрювалися. Після такого рішення КС боротьба з корупцією в Україні фактично звелась нанівець, що прямо загрожувало безвізовому режиму з ЄС та отриманню фінансової допомоги від Заходу.

Згодом нардепи хоч і відновили скасовані норми щодо обов’язкового декларування статків чиновниками, але поставити крапку в цій історії все ж не змогли.

Повномасштабна реформа Конституційного суду очікується вже в наступному році — білого металевого Бика. А Бик, як відомо, тварина вперта і наполеглива, яка майже завжди досягає мети. Головне — не дратувати її червоною ганчіркою.

Відставка очільника КСУ

КСУ відреагував на новини щодо можливої відставки очільника Віктора Тупицького. За словами представників КСУ, його звільнення суперечитиме Конституції України.

Крім того, вони зазначили, що рішення про звільнення судді може ухвалювати тільки Конституційний суд. Також у КСУ підкреслили, що для звільнення судді потрібно щонайменше 12 голосів суддів.

Ірина Венедіктова, Верховна Рада IX скликання, Володимир Зеленський, підсумки року, Факти тижня
Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Завантаження

Помилка в тексті
Помилка