Усе – по 6,99: в чому ризик повернення до держрегулювання ціни на газ

На період карантинних обмежень або до кінця опалювального сезону в Україні запровадять державне регулювання ціни на газ для всіх побутових споживачів. Відповідне рішення ухвалили на нараді у президента 13 січня.

А прем’єр Денис Шмигаль на засіданні Кабінету міністрів доручив профільним міністерствам невідкладно підготувати проект постанови Кабміну про запровадження державного регулювання ціни на газ із метою захисту побутових споживачів від надмірного зростання.

Пропонована ціна – 6,99 грн за кубометр. Очікується, що вона буде діяти вже з лютого.

Водночас, як зауважив прем’єр, рішення про державне регулювання ціни на газ на рівні 6,99 грн за кубічний метр не означає, що уряд відмовляється від розвитку ринку газу в Україні.

– Підхід, коли ціну газу регулюють попит і пропозиція, працює в усіх розвинених країнах. Газ стає таким само товаром, як хліб чи послуги інтернету. Конкуренція означає усунення монополії окремих газопостачальників, які заробляли надприбутки, а тому були зацікавлені, аби ринок ніколи не запрацював. Водночас поки ринок газу в Україні продовжує формуватися, держава має підтримати людей.

Тому рішення про державне регулювання ціни тимчасове і буде задіяне до кінця опалювального сезону або до кінця карантинних обмежень. За цей час уряд та інші органи влади зможуть сформувати всі умови, аби ринкові правила вповні запрацювали. Такі правила означатимуть, що окремі газопостачальники більше не зможуть користуватися своїм монопольним становищем та захмарно підвищувати тарифи, – наголосив Денис Шмигаль.

Не зрозуміли логіки

Тим часом експертне середовище від такого рішення не в захваті. Адже сам факт відновлення урядового регулювання ціни вже суперечить ринковій логіці. А вона наступна: ціна залежить насамперед від балансу попиту та пропозиції. Навесні газ дешевшає, восени – дорожчає.

Про ймовірне здорожчання палива українців попереджали заздалегідь і пропонували убезпечитися від нього завдяки сезонним чи річним пропозиціям за нижчою ціною. Що раніше люди підключилися до таких тарифних пакетів, то менше платять узимку. Навіть у січні клієнти деяких компаній з “річним тарифом” платять від 4,73 грн за кубометр.

Щоб скористатися такими пропозиціями, варто було лише проаналізувати пропозиції різних компаній на ринку, вибрати найкращу для себе та перейти до обраного постачальника.

Більше того, навіть місячних тарифів по 7-8 грн на ринку було вдосталь. По 6,99 грн за кубометр газ можна було купити ще в січні. Саме така пропозиція була найвигіднішою. Інші пропозиції від 7 до 8 грн за кубометр стимулювали конкуренцію й розвиток справжнього ринку. Знову ж таки, щоб скористатися його перевагами, треба було лише змінити постачальника.

На жаль, більшість українців цього не зробили через брак інформації чи перешкоджання з боку облгазів і афілійованих з ними газзбутів. А деякі люди натомість вирішили перекривати дороги.

І тепер конкуренція на ринку може зникнути.

Хто винен у завищені цін?

Цікаво, що ціни в регіональних газзбутів, афілійованих із облгазами, були суттєво вищі за ціни інших компаній, що намагалися конкурувати за споживача. Апогею вони сягнули в січні, коли ціни різнилися майже на 3 грн на кубометрі. Але саме ці газзбути історично постачають паливо більшості споживачів.

Чому влада звернула увагу на це лише в січні? Фахівці очікували реакцію від Антимонопольного комітету та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), ще восени.

Натомість Антимонопольний комітет лише 13 січня опублікував заяву, що “вбачає ознаки домінування групи РГК на ринку природного газу”.

– Дії цієї групи, а саме в ній ціни на газ найвищі з-поміж усіх постачальників, ретельно вивчаються Комітетом. Голова АМКУ Ольга Піщанська доручила регіональним відділенням Комітету провести поглиблене дослідження ринку постачання природного газу на предмет дотримання суб’єктами ринку природного газу та органами влади вимог законодавства про захист економічної конкуренції, – йдеться в повідомленні АМКУ.

Що буде з “річними” тарифами нижче 6,99 грн?

Суперечливо на регулювання цін на газ відреагували й ті споживачі, які завбачливо скористалися сезонними пропозиціями газопостачальних компаній і замовили газ на зиму чи рік за нижчою ціною, аніж установив уряд.

Зокрема клієнти однієї з газопостачальних компаній у різні місяці підключилися до тарифного плану Річний, в якому вартість газу становила 4,73 грн, 5,24 грн та 6,45 грн за кубометр.

На щастя цих споживачів, згадані тарифи залишаться чинними.

Тим часом у Нафтогазі вже заявили, що готові забезпечити природним газом побутових споживачів за регульованою ціною 6,99 грн за куб до завершення карантину або опалювального сезону. Така ціна буде в рамках тарифного плану Місячний.

“Темна сторона” регульованої ціни

Для звичайного споживача єдина ціна 6,99 грн може здатися благом. Мовляв, це обмежить зависокі цінники компаній, які мають домінантну позицію на ринку.

Утім, на практиці таке обмеження може лише зашкодити галузі та економіці в цілому. Бо регіональні газзбути збережуть своє домінантну позицію. Решта компаній не зможуть ефективно конкурувати з ними в таких умовах. І в підсумку ідея побудови вільного, конкурентного ринку знищується.

Важливо зрозуміти й сам механізм обмеження ціни – усіх деталей ще не оприлюднили. Якщо уряд просто встановить граничну ціну – це трохи вирівняє умови для компаній, але може мати юридичні наслідки. Компанії мають право судитися за вимогу продавати товар нижче його ринкової вартості, бо це загрожуватиме банкрутством, та вимагати компенсацію збитків.

Якщо ж уряд піде шляхом ПСО (режиму покладання спеціальних обов’язків) на Нафтогаз України чи його дочірню компанію Укргазвидобування, то державна компанія знову буде зобов’язана надавати ресурс нижче ринкової вартості приватним компаніям. Так галузь працювала до реформи й наслідком цього стали мільярдні борги цих компаній перед Нафтогазом. Газзбути брали ресурс, але сповна не розраховувалися за нього, а також це створювало серйозні корупційні ризики від існування різниці в ціні на ресурс газу для населення та інших споживачів.

Крім того, за режиму ПСО уряд зобов’язується компенсувати різницю між регульованими та ринковими цінами з держбюджету. Це означає, що за весь газ, проданий побутовим споживачам і підприємствам теплокомуненерго, заплатять ще раз – з наших податків. Саме так усе відбувалося до серпня 2020 року, коли запрацював ринок газу для населення.

Варто пам’ятати, що це не якісь ефемерні гроші, а наші з вами податки, які за інших обставин можна було б спрямувати на освіту, медицину чи на ті ж адресні субсидії.

Натомість із держбюджету частину реальної вартості газу покриватимуть не лише малозабезпеченим сім’ям, а всім українцям, навіть олігархам. Хоча заможні родини цілком могли б оплатити ринкову вартість газу – без будь-якого державного регулювання.

– Заниженою ціною на газ буде користуватись як бабця-пенсіонерка в селі, так і власник триповерхового будинку на 1000 квадратних метрів десь у Конча-Заспі. ІТшник, зарплата якого цілком дозволяє платити ринкову ціну за газ, також буде отримувати штучно занижену неринкову ціну. І це є соціальна несправедливість, – додає енергетичний експерт Андрій Зінченко. – Як вирішувати проблему правильно? У світі давно напрацьовані найкращі практики захисту вразливих верств населення без вбивства ринку. Це робиться через адресні субсидії малозабезпеченим із держбюджету. Тобто живі гроші в руки саме тим, хто потребує, а не штучне заниження цін для всіх.

Фактор МВФ

Нагадаю, свого часу реформа ринку газу була однією з передумов співпраці з Міжнародним валютним фондом. Західні партнери неодноразово звертали увагу на необхідність ринкових змін у галузі. І в 2015 році парламент навіть ухвалив відповідний закон.

От тільки його реалізація досі гальмується олігархами та популістами.

– Олігархи можуть зруйнувати як ринок газу, де втрачають позиції завдяки конкуренції, так і співпрацю з МВФ, – резюмує інвестиційний банкір, фахівець Dragon Capital Сергій Фурса. – Замість продовження побудови ринку, де конкуренція все розставить на свої місця, замість питань від Антимонопольного комітету до облгазів Фірташа, схоже, що ми знову зруйнуємо паростки цивілізації та повернемось до звичної комуністичної економіки.

Відновлення держрегулювання ціни саме під час роботи місії МВФ в Україні справді може негативно вплинути на рішення Фонду видати черговий транш кредиту, впевнені експерти.

– Якщо МВФ займе принципову позицію, то ніяких траншів не буде. Популізм влади може призвести до втрати фінансування МВФ… Доведеться включати друкарський верстат або під шалені відсотки випускати ОВДП, що однозначно веде до кризи. Тарифна лояльність, низькі тарифи можуть бути забезпечені ціною фінансової нестабільності, в яку країна може увійти в другій половині 2021 року, – прогнозує президент Центру глобальних досліджень Стратегія XXI Михайло Гончар.

Чи “проковтне” МВФ це тарифне рішення, зважаючи на його обґрунтування урядом, як тимчасове?

– Мені важко собі уявити, щоб Фонд давав гроші при такому порушенні власних попередніх умов, але вони можуть дочекатися скасування рішення та відновлення ринку газу для населення наприкінці опалювального сезону. Далі Фонд може зажадати гарантій того, що подібні дії не повторяться в майбутньому – наприклад, законодавчих обмежень на прийняття Кабміном подібних рішень, – припускає екс-в.о. міністра економіки, керівник з політичних питань Київської школи економіки Павло Кухта.

Відтак, фахівці закликають владу дотриматися слова й відновити повноцінну роботу ринку з закінчення карантинних обмежень (чи опалювального сезону).

– Не хотілося б, щоб цей час, цей перепочинок із 6,99 став просто локальним тимчасовим рішенням, щоб зняти напругу. Цей час має бути використаний для того, щоб упорядкувати ринок як такий і взаємини на ньому, – наголошує Олексій Хабатюк, заступник голови департаменту енергоефективності НАК Нафтогаз України. – Правила мають бути одні для всіх, і вони мають виконуватися. Тут відповідальність лягає на НКРЕКП і Антимонопольний комітет. Один ліцензує діяльність облгазів, другий слідкує за недопущенням монополій, — або якщо монополії є, щоб вони не зловживали своїм положенням — не завищували ціни, не вчиняли змову.

А що з доставкою газу?

Цікаво, що уряд обмежив ціну самого газу. А от вартість його доставки (розподілу) – не може. Відповідні тарифи встановлює НКРЕКП.

Із січня 2021 року ці тарифи зросли в середньому в 1,6 раза. Найменше – 37 коп за кубометр на місяць – платитимуть кияни, а найбільше – понад 3 гривні – частина Вінничини.

Утім, на тлі акцій протесту та повернення до державного регулювання ціни газу, тарифи на доставку хочуть переглянути ще раз. НКРЕКП починає ретельну перевірку всіх облгазів (операторів ГРМ), які на сьогодні мають найвищі тарифи на розподіл газу.

– Ми хочемо вийти на системне та збалансоване рішення. Особливо проблемною зараз є ситуація в населених пунктах, де функціонують малі оператори ГРМ, які обслуговують невелику кількість споживачів. Це питання також має бути вирішене найближчим часом, – зауважив Денис Шмигаль.

13 січня НКРЕКП уже ухвалила рішення провести позапланові виїзні перевірки компаній Лубнигаз та Сумигаз.

До інформаційно-консультаційного центру ГазПравда надходили численні звернення від споживачів природного газу щодо перешкод, які чинять ці облгази спільно з афілійованими газзбутами для тих споживачів, які хочуть змінити свого постачальника.

– Важливо, щоб Лубнигаз та Сумигаз отримали покарання – максимальний штраф чи навіть позбавлення ліцензії, – наголошує координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі Опора Тетяна Бойко.

То чи можна зменшити рахунки за газ?

Можна. Але не в чиновницьких кабінетах, а в конкретних домівках. І не через урядові постанови, а через енергоефективні заходи.

– Найкращий спосіб зменшити платіжку – підняти енергоефективність власного житла. І саме тут держава повинна була б проявити максимальну активність, надаючи українцям фінансовий інструмент для утеплення власного житла. Тільки вдумайтесь – економія тепла для деяких будинків, зведених у радянський час, становить 60% при комплексній термомодернізації, – нагадує Андрій Зінченко.

Фахівці пояснюють: рахунки за тепло можна зменшити вдвічі або й більше, комплексно утепливши будинок і модернізувавши внутрішні системи. У підсумку все це суттєво зменшить споживання, а отже – й рахунки за газ і його доставку. Але замість цього українці вимагають дешевого палива від уряду.

– Січень і лютий кожного року урядовці і громадяни в єдиному пориві починають шукати “дешевих тарифів”. Здебільшого це закінчувалося або покладанням на когось зобов’язання продавати газ дешевше, або збільшенням субсидій на десяточок мільярдиків, або ігнором урядом того, що міські підприємства заганяються в боргову яму. Або і все разом.

Єдиним способом скоротити рахунки є комплексна термомодернізація будинків і модернізація міських систем для того, щоб скоротити об’єм спожитого енергоресурсу. Все решта – танці з бубнами, які не можуть закінчитися нічим реальним навіть теоретично, – наголошує голова Асоціації енергоефективних міст України Святослав Павлюк.

Фахівці наголошують: ринок газу вимагає невідкладного вирішення проблем, але винятково ринковими механізмами.

– Держава повинна створювати всі умови для того, щоб конкуренція на роздрібному ринку газу збільшувалася, а українці отримували максимально вигідні пропозиції і могли легко змінювати постачальника, який їх не влаштовує. Для цього потрібно усунути бар’єри, які постійно створюють облгази і афілійовані з ними газзбути. Натомість державне регулювання цін підриває основи ринку, адже позбавляє споживачів права вибору кращої пропозиції, – додає Тетяна Бойко.