Що говорить світ про ескалацію на Донбасі і чому Росія не втілить свій план
Уперше за тривалий час на перших шпальтах іноземних видань почала з’являтися інформація про загострення на Донбасі.
Журналісти з країн-партнерів України публікують дедалі більше інформації про події на сході держави, щоб знову привернути увагу до російської агресії.
Уже зрозуміло, що цього разу Захід відіграватиме набагато більшу роль у деескалації, аніж раніше.
Факти ICTV розповідають, що пишуть іноземні ЗМІ про події на Донбасі і які висновки можна зробити з останніх заяв.
Великі репортажі
Іноземні репортери активізувалися довкола теми після того, як президент України Володимир Зеленський поїхав на Донбас, щоб особисто оцінити ситуацію.
12 квітня американська телерадіокомпанія CNN опублікувала репортаж з лінії розмежування на Донбасі, куди нещодавно їздив глава української держави.
Під час спілкування з кореспондентом CNN Зеленський заявив, що Україні у нинішній ситуації не достатньо лише словесної підтримки США і їхнього президента Джо Байдена.
– Якщо США бачать Україну в НАТО, вони повинні сказати про це прямо і зробити це. Не обмежуватися лише словами, – заявив Зеленський.
Проте важливою є і фінансова та військова допомога. Звісно, про пряме військове втручання Сполучених Штатів не йдеться, лише про надання новітньої зброї і можливості застосовувати її для захисту.
Ще один репортаж провела кореспондент британського каналу Sky News, однак вже з території Росії.
Під час нього вона показала скупчення російських військ неподалік кордону з Україною та те, наскільки безпрецедентним є нарощування військової сили.
В опублікованому репортажі можна навіть побачити військове авто, номера якого свідчать про те, що РФ стягує війська з центральних регіонів країни. Найцінніше те, що на відміну від 2014 року союзники України швидко реагують, адже вже бачили, на що здатна Росія.
– Я бачу чітку різницю між 2014 роком та нинішньою ескалацією. Тоді партнери просили нас почекати, щоб вони могли зрозуміти ситуацію.
Сьогодні всі наші партнери чітко говорять: Ми бачимо, що відбувається, бачимо, що Росія піднімає ставки, ви можете розраховувати на нашу підтримку, – заявив в інтерв’ю іспанському інформаційному агентству EFE міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
План Росії
Досі для багатьох залишається загадкою, на що ж розраховує Росія черговою ескалацією на Сході України і нарощуванням військ.
У коментарі Фактам ICTV екс-голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж заявив, що Росія почала тиск на Україну з наративу про нібито агресію з нашого боку, щоб вплинути на наших союзників.
– Вони хотіли б визначити зони впливу – екс-країни СРСР або навіть Східної Європи та Україна, впливати на наших партнерів, не лише по нормандському формату, а й по блоку НАТО… і формувати модель контролю за Донецькою та Луганською областями відповідно до Мінських угод, але за сценарієм Москви, – каже Маломуж.
У репортажі Sky News заступник головного редактора Московського центру Карнегі Максим Саморуков заявив, що реальної загрози наступу від РФ сьогодні немає, оскільки вона занадто явно демонструє свою присутність на кордоні.
– Якщо ти хочеш розпочати війну, ти не попереджаєш всіх заздалегідь, ти не проводиш переговори, які тривають тижнями, не робиш заяв і не попереджаєш про щось. Це не кремлівський стиль ведення війни, – вважає Саморуков.
Справді, якщо згадати 2014 рік або події в Грузії 2008 року, то все відбувалося несподівано і блискавично. Появу зелених чоловічків у Криму Росія прокоментувала лише згодом, а введення військ на територію Грузії відбулося одразу після заяв Путіна і Медведєва.
До сумнівності вторгнення можна додати ще два фактори. По-перше, Росія перебуває під санкціями з початку збройної агресії проти України. Попри заяви про успішне життя в умовах обмежень, економіка РФ сильно страждає від санкцій, а це в свою чергу обмежує її ресурси для ведення повномасштабної війни.
По-друге, вторгнення на територію іншої держави неодмінно спричинить нові санкції “швидкої дії”. У цьому разі Росія ризикує опинитися в повній ізоляції незрозуміло заради чого. Можливо, піднімуться рейтинги Путіна, але довго вони не протримаються.
Однак не варто забувати, що хоча заяви й дії Москви часто здаються абсурдними, вона переслідує свої певні цілі. Це може бути навіть перевірка Джо Байдена на міцність, адже Україна вже показала, що не має наміру йти на поступки у мінському та нормандському форматах.
В ефірі програми Свобода слова на ICTV спікер ТКГ Олексій Арестович заявив, що нині Росія не спроможна на відкриття нового фронту.
Але контакти із нашими західними партнерами і їхнє гарантування безпеки України свідчить про те, що якась загроза з боку РФ все ж є.
– На мою думку, вони могли б використати той фронт, що вже є. Тобто лінію розмежування з так званими “ЛНР” і “ДНР”, окупованими територіями, намагаючись повторити Дебальцеве або Іловайськ, і створити підстави для так званого Мінська-3.
Для цього як елемент тиску, можуть використовуватися заяви щодо вступу (в НАТО – Ред.), введення (військ, – Ред.) тощо. Найгірший варіант, якщо вони в одну ніч надягають білі каски і кажуть, що вони миротворці. Ті росіяни, які вже присутні. Цей варіант матиме найскладніші дипломатичні наслідки, – вважає Арестович.
Тож тиску з боку Росії, який по-різному проявлятиметься, можна чекати й надалі.
Допомога Заходу
Що цікаво, частина цього тиску вже направлена не на Україну, а на її союзників. Наприклад, погрози щодо вступу в НАТО, це не лише сигнал для нашої держави, а й для країн НАТО. Мовляв, ви станете ворогами РФ.
Уже зараз спікер МЗС РФ Марія Захарова звинувачує CNN у пропаганді за те, що їхні журналісти видали “українські танки за підготовку Росії до війни”, забуваючи про десятки сюжетів, де РФ видавала своїх військових за українців.
Однак у намаганнях тиснути на Захід через Україну Росія могла припуститися фатальної помилки. Адже замість розмов наші дипломати закликають кожного союзника до дій.
– Росія сьогодні не готова до широкомасштабної війни, адже потужність НАТО набагато більша. Так, якщо вони зайдуть в Україну, НАТО не дотримуватиметься нейтралітету. Крім санкцій, будуть й оперативні заходи, й допомога зброєю, – каже Маломуж.
Ми чудово розуміємо, що за нас ніхто не воюватиме. Проте додаткові преференції можуть “розв’язати нам руки” для відповіді на російську агресію.
Наприклад, можуть змінитися умови застосування Джавелінів, які Україна придбала у 2018 році.
НАТО також уже активізував свої зусилля для допомоги Україні й деескалації ситуації.
– Росія зараз намагається запровадити сфери впливу і вирішувати, що їхні сусіди можуть або не можуть робити. Ми вважаємо, що Україна сама може вирішувати свій шлях, – сказав генсек НАТО Єнс Столтенберг.
РФ може й надалі “грати м’язами” на нашому кордоні, але ми готові ще з 2014 року.
Міжнародна підтримка України як ніколи міцна, тому будь-яка відкрита агресія завершиться щонайменше новими санкціями проти Росії.
Рано чи пізно ми зрозуміємо, який був план Росії, але до того часу нам залишається лише зосереджувати зусилля для тиску на агресора та деескалації ситуації.