Людина залізної волі з титановим протезом: біографія Іллі Самойленка з Азову

8 травня захисники Маріуполя, бійці полку Азов дали велике інтерв’ю. Одним із тих, хто взяв у ньому участь, був Ілля Самойленко – офіцер управління розвідки Азову.
Він проводив пресконференцію англійською мовою після виступу заступника командира полку Калини, і багатьох вразив вільним володінням іноземної мови.
У Національній гвардії України розповіли кілька фактів з біографії Іллі Самойленка, зазначивши, що це – людина залізної сили волі.
Ілля Самойленко втратив у бойових діях ліву руку, тому нині має титановий механічний протез. Також він втратив праве око, тож тепер у нього штучне.
Самойленко навчався на історичному факультеті Київського університету. Мріє завершити навчання після закінчення війни.
В інтерв’ю у 2019 році Ілля Самойленко розповідав, що до Азову приєднався 2015 року. Тоді полк обороняв Мар’їнку. Самойленку був 21 рік. Він залишив навчання на історичному факультеті в Університеті імені Тараса Шевченка.
– Моє бажання воювати – це розуміння себе як громадянина. Як у Стародавній Греції: хочеш бути громадянином? Ласкаво просимо на військову службу. У 2015-му остаточно вирішив – іду. Тоді полк обороняв Мар’їнку.
Ілля Самойленко підірвався на власному боєприпасі під час установки розтяжки – через те, що поруч упав ворожий снаряд. Раптово почався обстріл, коли він мінував територію.
– У мене в руках був запал від боєприпасу, і він від вибухової хвилі детонував. Мені все відразу – в обличчя, в руку, ногу. Поруч були товариші, вони мене перев’язували. Тоді я відчув, наскільки важливі медичні курси для солдатів, – пригадує в інтерв’ю офіцер.
Ілля Самойленко пояснював, що навіть після такого важкого поранення не пішов зі служби, бо не досяг тих цілей, які перед собою поставив, коли прийшов в Азов – війну закінчити.
Сьогодні Самойленко, як і всі бійці Азову, які захищають Маріуполь, є справжніми героями. Щодня на завод Азовсталь, де наразі перебувають українські захисники, окупанти скидають надважкі бомби, бомби вільного падіння. Для штурму використовують різну артилерію.
Але навіть попри це, азовці, морські піхотинці та інші військові не зраджують присязі і продовжують оборонятися.