Армії відновлення: як безробітних залучають до відбудови Харківщини після деокупації
Вже зранку на подвір’ї школи в селі Клугино-Башкирівка чути стукіт молотків, кілька чоловіків працюють на руїнах місцевого ліцею – сортують цеглу, вцілілу складають до купи – ще знадобиться для відбудови навчального закладу. Російська армія зруйнувала ліцей у липні – з десяти випущених тоді ракет, дві влучили в навчальний заклад.
Олег з Чугуєва, який працює на розборі завалів вже кілька днів, знаходив в руїнах дитячі щоденники, зошити. Боляче, каже, адже тут вчилися чотири сотні дітей, і раптом через божевільного сусіда все закінчилося.
– Куди так можна стріляти, щоб в школу влучити? І це ж не перша школа! В Чугуєві також зруйнована, також двічі стріляли. Б’ють по школах, університетах, навіщо? – розповідає Олег Фартахов.
Олег – один із робітників так званої Армії відновлення. Це ті, хто працює над відбудовою країни в той час, коли ЗСУ виборюють незалежність. Сюди запрошують чоловіків та жінок, які втратили роботу і стоять на обліку в Центрі зайнятості. Олег розповідає, як втрата роботи стала ще одним потрясінням під час війни.
– Два місяці як втратив роботу, закрили хлібозавод. Коли ми працювали, черги стояли з кілометр, щоб хлібця купити, нічого ж не працювало. І два місяці назад закрили. Запропонували мені цю роботу, треба хоч якось заробляти, хоч якось годувати родину, – каже мешканець Чугуєва.
Разом з Олегом розбирає завали Олександр. До повномасштабної війни працював слюсарем на підприємстві з виготовлення будматеріалів. Воно закрилося одразу, як на Харків полетіли перші ракети, і чоловік пішов шукати роботу в Центр зайнятості. На початку січня йому запропонували доєднатися до Армії відновлення – одразу погодився.
– Ми раді допомогти у відновленні України, все, чим можемо і як можемо. Сподіваюсь, якісь гроші отримати за розбір завалів і допомогти країні у відновленні, – говорить Олександр Караулов.
У Чугуївській міській раді кажуть – така допомога дуже потрібна, робочі руки на вагу золота, адже розбирати завали нікому – вимушені були звільнити всіх технічних працівників ліцею.
– Законодавство вимагає від нас чіткого контролю за роботою працівників, і якщо в результаті обстрілу будівля була зруйнована, то через певний час ми змушені були звільнити технічний персонал школи, оскільки не було обсягу тієї роботи, яку вони виконували на своїх посадах. Але ж робота залишається, і можна врятувати певну кількість будівельних матеріалів, які можна використати на майбутньому будівництві або під час інших будівельних робіт у громаді, – повідомляє керівник управління освіти Чугуївської міської ради Марина Реброва.
На Харківщині до Армії відновлення долучилися вже близько сотні людей. Не тільки розбирають руїни після російських обстрілів, а й заготовляють дрова, розвантажують гуманітарну допомогу.
– Наші бійці стоять на фронті, стоять на передовій, це їхній внесок в нашу незалежність, в нашу перемогу, в наше майбутнє, а ми, звичайно, повинні допомагати в тилу. Ми маємо зберегти нашу Україну, культуру, освіту і все, що залишається в нашій громаді. Ми віримо в те, що скоро буде перемога і ми повернемося до мирного життя, – інформує Реброва.
На Харківщині Армія відновлення запрацювала в десятьох громадах. Одна з бригад працює в Шевченковому – тут ще одна зруйнована росіянами школа, окупанти вдарили по ній у листопаді, коли ЗСУ їх звідси вже погнали. Селище перебувало під окупацією понад пів року. Серед робітників Армії відновлення 26-річна Тетяна – плаче, коли згадує, через які жахіття тоді довелося пройти.
– Важко було, дуже важко, я втратила дитину на 4-му місяці під час окупації. Були обстріли, хвилювання і так сталося. Можливості до батьків їздити не було, бабуся померла, вона жила за 18 кілометрів звідси, я тільки на похорон змогла поїхати. Важко було, ми дуже чекали на Україну! – каже жителька Шевченкового Тетяна Сабадаш.
Тетяна – наймолодша в бригаді. До Армії відновлення приєдналася, коли побачила оголошення в соцмережах, яке розмістив голова Шевченківської військової адміністрації.
– Наш голова Старіков виставив допис, що треба працівники для відбудови нашого селища, і я одразу зателефонувала своєму куратору на біржі, мені сказали – так, така можливість є, – говорить Сабадаш.
Людей залучають не тільки розбирати завали. В подальшому можуть залучати до інших суспільно корисних робіт як оборонного характеру, так і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій – облаштування та укріплення блокпостів, вирубка дерев для окопів, укріплення дамб, облаштування підвалів, ремонтно-відновлювальні роботи у приміщеннях соціальної сфери, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, людям з інвалідністю, людям похилого віку.
При цьому громада не витрачає ні копійки, каже керівник селищної військової адміністрації Сергій Старіков. За роботу людям платить держава, нині це мінімальна зарплата у 6700 грн.
– Ми даємо людям робочі місця, вони отримують заробітну плату сьогодні, бо залучаються сюди ті люди, які стояли на обліку і вже не отримували виплати в центрі зайнятості. Водночас ми не використовуємо своїх коштів, це все держбюджет, в умовах невиконання бюджетів на деокупованих територіях це дуже важливо, тому що ми не витрачаємо свої гроші, використовуємо державні, – розповідає Старіков.
З вакансіями на Харківщині важко, на одне робоче місце приходиться до 5 людей. Переважно це робітничі професії, здебільшого – на комунальних підприємствах міста та області. З початку повномасштабного вторгнення тільки на Харківщині статус безробітного отримали 28 тисяч людей, каже керівник обласного центру зайнятості Володимир Міненко.
Програма залучення безробітних до Армії відновлення стартувала у січні після відповідних змін у постанові Кабміну, кажуть у Центрі зайнятості, поки що це сто чоловіків та жінок, однак протягом року цифра збільшиться до 3 тисяч.
– На перший квартал нам необхідно майже 5,5 млн грн на організацію цих робіт, вони фінансуються повністю за рахунок коштів фонду загально-обов’язкового державного соцстрахування на випадок безробіття. За цей рік плануємо 22 млн грн використати і залучити майже три тисячі безробітних до виконання цих робіт, – говорить Міненко.
Працювати нікого не примушують – все добровільно, і наголошують – такі роботи не пропонують вагітним та жінкам з дітьми до 3 років.
– Людина може відмовитися від роботи, у нас в Конституції записано, що право на працю – добровільне. Єдине, якщо це жінка з дитиною до 3 років або вагітна жінка, то такі роботи не будемо пропонувати. Але якщо людина може виконувати ці роботи і вона буде відмовлятися від цих робіт, то згідно з чинним законодавством на сьогодні ця людина буде позбавлена статусу безробітного і права на отримання допомоги з безробіття.
Зараз допомога з безробіття сплачується тільки три місяці – це в чотири рази менше, ніж було у мирний час, і коли людина буде залучена до суспільно-корисних робіт, вона має право працювати і місяць, і два, і три – до шести місяців, і отримувати щомісяця заробітну плату. На цей час допомога з безробіття, її виплата, буде припинена, а після закінчення суспільно-корисних робіт, буде поновлена виплата допомоги, – каже він.