Масована нічна атака на День пам’яті жертв Голодоморів та іноземні делегації у Києві: головні новини 25 листопада
Російська Федерація здійснила наймасованішу атаку дронами по регіонах України за осінній період 2023 року.
Разом із тим до Києва, який також постраждав від обстрілів, приїхали іноземні політики у День пам’яті жертв Голодоморів.
Про ці та інші головні події 25 листопада в Україні та світі – читайте в дайджесті на Фактах ICTV.
Нічна масована атака на Київщину та Київ
Зеленський закликав визнати Голодомор геноцидом
€50 млн від ЄС для ремонту портів
Нічна масована атака на Київщину та Київ
У ніч на 25 листопада РФ запустила рекордну кількість дронів Shahed-131/136 по Україні – 75 безпілотників. Основний напрямок удару припав на Київ.
Протиповітряна оборона знищила 74 із 75 Шахедів, понад 60 із них – на Київщині.
Це найбільш масована атака ворожих дронів на столицю за час повномасштабної війни.
Внаслідок атаки на Київ постраждали пʼятеро людей, серед яких 11-річна дитина. У трьох постраждалих гостра реакція на стрес, ще у двох – різані рани кінцівок.
Внаслідок падіння уламків дронів були пошкодженні кілька будівель, сталося займання, яке оперативно ліквідовували рятувальники.
Після масованої нічної атаки дронів у Києві та Київській області можливі обмеження енергопостачання.
Вибухи в інших регіонах
Крім Київщини та Києва вибухи також пролунали у Запоріжжі, на Дніпропетровщині та в Черкаській області.
Так, вибухи у Запоріжжі відбулись після того, як у Повітряних силах ЗСУ попередили про рух ракети в напрямку Дніпра.
Своєю чергою на Дніпропетровщині, у передмісті Кривого Рогу Дніпропетровської області також чули звуки вибухів. Повітряні сили ЗСУ попереджали про ракетну небезпеку.
Керівник військової адміністрації Олександр Вілкул повідомив, що вибух, який чули в місті, відбувся за межами Кривого Рогу і навіть Криворізького району.
Також зранку 25 листопада протиповітряна оборона знищила в небі над Черкаським районом ворожий ударний безпілотник Shahed-136/131.Уламки дрона впали на відкриту територію. У кількох сусідніх будинках вибило вікна.
Зеленський закликав визнати Голодомор геноцидом
У четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв Голодоморів. Президент України виступив зі зверненням у цей День, а також разом із дружиною взяв участь у пам’ятних заходах, які відбувалися сьогодні в Києві.
– Світ має знати про це, світ має визнати це, світ має пам’ятати про це, – сказав він.
Унаслідок голоду 1932-33 років у Радянському Союзі загинули мільйони українців. Голодомор визнано актом геноциду в більш ніж 30 країнах світу.
Володимир Зеленський також припустив, що в ніч, коли Україну атакували 75 безпілотників, це стало ще одним проявом “свідомого терору” з боку Росії, яку президент пов’язав саме із Днем пам’яті жертв Голодоморів.
Міжнародні делегації у Києві
Сьогодні до Києва з неанонсованим візитом прибув президент Швейцарії Ален Берсе. Він, зокрема, провів зустріч з українським лідером Володимиром Зеленським.
Крім того, до української столиці прибули президент Латвії Едгарс Рінкевичс та прем’єр-міністр Литовської Республіки Інгріда Шимоніте.
Усі вони, разом із президентом Зеленським, взяли участь у міжнародному саміті Grain from Ukraine, де обговорювались питання продовольчої безпеки.
Окремо до України прибули спікери та представники парламентів іноземних країн. Серед них:
- голова Сенату Бельгії Стефані Д’Оз;
- голова Сенату Ірландії Джеррі Баттімер;
- спікер Парламенту Фінляндії Юссі Халла-ахо;
- голова Сенату Чехії Мілош Вистрчіл;
- голова Палати депутатів Чехії Маркета Пекарова Адамова;
- президент Парламентської асамблеї НАТО;
- депутат Сейму Польщі Міхал Щерба;
- голова Комісії із закордонних справ Парламенту Естонії Марко Міхкельсон;
- та голова Комітету у закордонних справах Сейму Польщі Павел Коваль.
Усі вони мали зустріч із президентом Зеленським, а спікери парламентів мали можливість виступити з трибуни Верховної Ради.
Зерновий коридор через Дунай
Україна домовилася із партнерами про отримання морських катерів для конвоювання цивільних суден через “зерновий коридор” у Чорному морі, заявив президент Володимир Зеленський.
Глава держави зазначив, що український “зерновий коридор” працює, хоч і “з різними викликами”. Зараз відбувається робота над забезпеченням безпеки цивільних кораблів, які прямують цим коридором до та з українських портів.
– У мене є домовленість із кількома державами щодо потужного супроводження (кораблів, – Ред.) українцями, але на іншій техніці конвою. Тобто нам передадуть і вже передають відповідні морські катери, – наголосив Зеленський.
Президент додав, що є “зрозумілі відносини” з Болгарією, Румунією та Туреччиною щодо використання цього коридору. Крім того, діють домовленості з Великою Британією, яка займається страхуванням “зернового коридору”.
– Що РФ може сьогодні зробити? Максимально блокувати цей коридор. Але я вважаю, що такого потужного впливу в неї на цей коридор сьогодні немає, – уточнив Зеленський.
Додаткове ППО для Одещини
Володимир Зеленський також заявив, що Одеська область буде захищена дуже потужними системами протиповітряної оборони, а Україна домовилася з союзниками про передавання ППО.
– Дуже конкретна кількість систем, дуже конкретної назви. Запит є, скажу відверто, що є вже позитивна відповідь. Скоро цей регіон буде захищений дуже потужним ППО. Нам важливі не лише кораблі, а й люди, які живуть в Одеській області, – наголосив глава держави.
€50 млн від ЄС для ремонту портів
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз надасть Україні €50 млн для ремонту портової інфраструктури, пошкодженої обстрілами РФ.
Вона зазначила, що, попри повномасштабну війну, Україна “продовжує годувати світ”. Глава Єврокомісії запевнила, що в цих зусиллях Київ може розраховувати на Євросоюз.
– Ми продовжуємо вдосконалювати наші Шляхи солідарності й надамо €50 млн на ремонт вашої портової інфраструктури. Разом ми веземо українське зерно у світ, – наголосила фон дер Ляєн.
Вона також оприлюднила листа, датованого 25 листопада й адресованого президенту Володимиру Зеленському. У ньому Урсула фон дер Ляєн від імені Єврокомісії висловлює солідарність з Україною.
Блокада на кордоні з Польщею
Ситуація на кордоні польсько-українському кордоні залишається напруженою. Через пункти пропуску прямує приблизно одна вантажівка на годину, що впливає на рівень експорту українського продовольства.
Як заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич, наразі перетин українськими вантажівками кордону фактично заблокований.
Проте він зазначив, що Україна має можливість використовувати власні залізничні шляхи та один з основних шляхів через Дунай.
