Що таке тотальна мобілізація та чи загрожує вона Україні чи Росії – відповідь експертів
Росія не хоче відмовлятися від планів із захоплення України і готується до затяжної війни. На думку секретаря Ради нацбезпеки та оборони України Олексія Данілова, після президентських виборів у РФ, запланованих на весну 2024 року, Путін може оголосити тотальну мобілізацію. Про те, що це означає і чи можливий такий сценарій, Фактам ICTV розповіли воєнний експерт Олександр Коваленко та політолог Ігор Рейтерович.
Що таке тотальна мобілізація
– Такого терміну, як тотальна мобілізація, не існує. Є терміни відкрита мобілізація чи прихована мобілізація, – каже Олександр Коваленко.
Воєнний експерт пояснює, що відкрита мобілізація – це проведення мобілізаційних заходів під час саме воєнних дій у час війни або за загрози нападу. Тобто це мобілізація населення, яке підпадає під мобілізаційні потреби держави. Прихована мобілізація – це коли під прикриттям якихось заходів оперативної чи мобілізаційної підготовки військ насправді відбувається підготовка до іншого типу заходів та дій.
– Мені здається, Олексій Данілов використав такий термін [тотальна мобілізація], який більше привертає увагу і має певні асоціації з таким поняттям, як тотальна війна. До речі, про неї дуже любили говорити нацисти, особливо в останні роки Другої світової війни, коли вже було зрозуміло, що вони програють, – зазначив Ігор Рейтерович.
На думку політолога, найімовірніше, секретар РНБО мав на увазі, що впровадження тотальної мобілізації стосуватиметься не тільки безпосередньо набору чоловіків до армії в масовому форматі, а й мобілізації в тилу, тобто усі підприємства будуть переведені на військові рейки.
До того ж за такого сценарію можливе запровадження певних обмежень і надзвичайного стану з елементами воєнного. Це дасть змогу владі конфісковувати майно своїх громадян, насамперед рухоме, наприклад автомобілі, і відправляти на фронт.
Чи можлива тотальна мобілізація в Росії
На думку Олександра Коваленка, Росія може провести мобілізацію після закінчення президентських виборів, але навряд чи її оголосять саме як відкриту мобілізацію. Найімовірніше, російська влада знайде для цього якусь іншу назву, інший евфемізм.
– Це може бути часткова мобілізація 2.0 чи якесь формування мобілізаційного резерву для потреб так званої СВО, чи ще якось. Тобто така завуальована може бути назва. А саме мобілізацією вони це не назвуть, тому що вони продовжують дотримуватися загального пропагандистського контексту, що в них все йде за планом. А якщо в них все йде за планом, якщо в них не війна, а так звана СВО, навіщо мобілізація? – каже воєнний експерт.
Олександр Коваленко також вважає, що можлива мобілізація кількісно буде меншою за ту так звану часткову мобілізацію, яка відбувалася восени 2022 року.
– Тоді вони намагалися мобілізувати 100 тисяч, і їхня мобілізаційна система, м’яко кажучи, майже вибухнула. Тому зараз будуть зовсім інші масштаби мобілізації. Думаю, можуть мобілізувати десь 50-60 тисяч на місяць, але це буде кожного місяця без обмежень в термінах, можливо, протягом усього наступного року, – вважає воєнний експерт.
Ігор Рейтерович також вважає, що тотальна мобілізація в РФ неможлива, хоча теоретично Росія може набрати навіть пару мільйонів людей через мобілізацію.
– Вони як мінімум мають можливості цих людей зібрати за допомогою силових органів, тобто забезпечити, скажемо так, явку у військкомати не з власної волі. Але тоді виникає просте запитання: вони їх наберуть, і що робити далі?
Політолог пояснює, що після того, як військовозобов’язаного заберуть до армії, його потрібно одягнути, спорядити та навчити, а на це можливостей у Російської Федерації немає.
Ще рік тому в ЗМІ з’явилася інформація, що в армії РФ не вистачає форми, тому Росія замовила її в Північній Кореї. Тож у разі запровадження тотальної мобілізації споряджати новобранців доведеться їхнім родинам власним коштом.
Навіть зараз зустрічаються такі випадки. Про них розповідають російські жінки, які розшукують своїх чоловіків та синів, що зникли на війні в Україні.
– Коли подібні випадки будуть тотальними, і про це говоритимуть десятки, якщо не сотні тисяч людей, тоді виникне просте запитання, що це взагалі за держава, яка мобілізує, а потім покладає ще повне спорядження на цього мобілізованого. Це якесь дике середньовіччя, коли було заведено, наприклад, від села відправляти одного-двох рекрутів в армію, але село мало зобов’язання їх спорядити, тобто дати їм зброю, обладунки, харчі й відправити на службу, – каже Ігор Рейтерович.
За словами політолога, в цьому контексті російська влада просто не зможе таку масу людей не те що одягнути і навчити, а й навіть відправити на фронт.
– Я не думаю, що це може спрацювати саме в такому тотальному форматі. Це саме, до речі, стосується і переведення економіки на воєнні рейки, – каже Ігор Рейтерович.
Політолог пояснює, що коли економіка переводиться на воєнні рейки, всі підприємства повинні працювати в 2-3 зміни. Але ж на сучасних підприємствах здебільшого працюють підготовлені фахівці.
За логікою тотальної мобілізації значну частину фахівців відправлять на фронт, а замінити їх буде нікому. Наразі в Росії вже відчувається брак робочої сили на підприємствах, що не пов’язані з оборонним сектором.
– Я не думаю, що сценарій тотальної мобілізації в Росії може спрацювати. З іншого боку, я розумію, що заяви пана Данілова здебільшого є політичними і певною мірою спрямовані на наших західних союзників, щоб вони не розслаблялися і розуміли, що Росія в принципі може спробувати це зробити – назбирати величезну масу людей, а потім погнати їх на забій. Причому, до речі, далеко не факт, що виключно в бік України, – наголошує Рейтерович.
Політолог зазначає, що останнім часом активно обговорюється можливий напад Росії на країни Балтії з метою відновлення кордонів Радянського Союзу або навіть Російської імперії.
Чи потрібна тотальна мобілізація Україні?
– Україні тотальна мобілізація не загрожує з двох причин. По-перше, у нас немає необхідності в такій кількості військових. Тому є об’єктивні потреби військових, щоб задовольнити необхідну ротацію підрозділів на передовій. Вони кажуть, що поки що їм вистачає. Як буде далі – побачимо, але це все одно не сотні тисяч або мільйон мобілізованих одразу, – впевнений політолог.
Друга причина, на думку Ігоря Рейтеровича, – це мобілізаційні можливості країни, тобто її спроможність одягнути, озброїти та навчити новобранців.
– Треба вносити певні зміни в мобілізаційні процеси. З одного боку, посилити набір в армію, а з іншого – посилити вимоги до нього. Необхідно, щоб мобілізовані справді були підготовлені або мали можливість отримати якісну підготовку. Принцип набрати якнайбільше, а потім кидати їх у м’ясні штурми, як це робить Росія, у нас не спрацює, тому що суспільство цього не сприйме і відреагує по-іншому, – наголошує політолог.
На думку Ігоря Рейтеровича, мобілізацію в окремих сферах економіки треба було провести вже давно. Для цього потрібні певні програми, які матимуть не так мобілізаційний характер, як заоохочувальний.
– Тобто це повинні бути програми, які будуть сприяти тому, щоб у людей з’явилося бажання більше працювати і виготовляти все для фронту і нашої перемоги. Я поки що багато таких програм не бачу. Вони в нас є, але вони стосуються більше волонтерства, – каже політолог.
Ігор Рейтерович також зазначив, що наразі поступово починається і виробництво дронів, і деяких інших речей для армії. Тому необхідно шукати кадри, які зможуть це ефективно робити, і заохочувати їх.
