Мовний омбудсмен заявив про етап “наступальної українізації”: що це означає
В Україні розпочався новий етап українізації. На зміну лагідній прийшла наступальна.
Про це розповів уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв’ю для Української правди. Життя.
В Україну прийшла наступальна українізація
Кремінь підкреслив, що наступальна українізація передбачає суворий контроль за виконанням мовного закону в усіх сферах життя в Україні.
За його словами, закон був складений так, щоб окремі його статті почали діяти з певним відтермінуванням. Наприклад, обслуговування українською стало обов’язковим з 16 січня 2021 року. У сфері культури ці зміни запровадилися ще пізніше.
– Так само зміни до КУпАП, якими передбачено штраф за порушення мовного закону. Тому цей п’ятирічний шлях у нас був розпланований і самим законом і, відповідно, нашою діяльністю. Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу, – сказав Кремінь.
Він зазначив, що більшість людей дотримується мовного закону. За його словами, системних порушень, як це було раніше, немає.
– Українська стала по-справжньому мовою освітнього процесу. Майже немає порушників з-поміж депутатів і топчиновників. А поодинокі випадки, які ми фіксуємо, перебувають під повним контролем, – наголосив Тарас Кремінь.
Мовний омбудсмен підкреслив, що питання підтримки державної мови завжди вимагало уваги з боку влади. Наразі рівень політичної підтримки української мови “неймовірно високий”.
Він відзначив, що української мови стало більше у всіх сферах, зокрема у сфері обслуговування.
Раніше Кремінь розповів, що в Україні досі фіксуються випадки, коли дітей продовжують навчати не лише державною мовою. Та режим двомовності спостерігається не лише у навчальних закладах.
Фото: Тарас Кремінь
