Іван Киричевський, експерт інформаційно-консалтингової агенції Defense Express
Як Lancet обійшов захист і влучив у автобус – пояснює військовий експерт
Росія вранці 17 травня дроном атакувала евакуаційний автобус біля Білопілля Сумської області. Ймовірно, росіяни запустили ударний дрон типу Ланцет (Lancet). На Харківщині теж чи не щодня фіксуються атаки Ланцетами.
Факти ICTV розбиралися, як захистити від дронів прикордоння та як наші військові можуть протидіяти цим безпілотникам.
Паузи у застосуванні Ланцетів не було
Так, військовий експерт Defense Express Іван Киричевський наголосив, що паузи у застосуванні росіянами Ланцетів на фронті не було.
– Росіяни виробляють одночасно 50 різних типів лише FPV-дронів. Постійно урізноманітнюють лінійку ударних безпілотників. Перелік настільки широкий, що вони, ймовірно, й самі не знають, що виготовляють. Була тривала пауза у використанні дронів типу Куб, але не Ланцетів. Хоча виробник цих дронів один – концерн Калашнікова, – наголосив Іван Киричевський.
На думку експерта, найбільша загадка щодо Lancet у тому, як росіяни взагалі примусили такий агрегат літати. І питання тут до електромотора цього дрона, бо він не військового призначення, адже більше підходить для авіамоделювання.
– Тут цікавий момент у тому, як росіяни змогли невеликий електромотор за кілька сотень євро, який більше підходить для літального апарата вагою до 5 кг, приєднати до дрона у 12 кг, – каже Іван Киричевський.
Захист від дронових атак
За словами Івана Киричевського, поширеною практикою захисту від дронових атак у прикордонних населених пунктах є встановлення сіток над дорогами, щоб будь-який дрон там міг заплутатися. Цілком можливо, що нам доведеться робити складніші конструкції і більш масштабно.
Ще одним засобом протидії є це GPS-спуфінг. Це надсилання сигналів, які дають неправильні дані про місцеперебування. Тобто ворожий дрон під час роботи GPS-спуфінгу отримує неправильні координати і змінює свій курс. Тут або оператор дрона може перейти на ручне керування, або, якщо це не передбачено у дроні, він летить за неправильним курсом.
За словами Івана Киричевського, в умовах постійних дронових атак нашим військовим також можливо доведеться масштабувати GPS-спуфінг на всю країну, або принаймні на прикордонні області.
– У чому складність епізоду атаки дрона на автобус у Білопіллі? Тут момент у тому, як дрон зміг знайти коридор для проходження та влучити в цивільний автобус, – наголосив військовий експерт.
Ланцети зазвичай працюють в парі з дронами-розвідниками типу Орлан, або Zala чи Supercam. Останні два дрони мають кращу оптику і вони менше помітні для радіоелектронної розвідки та протиповітряної оборони. Тому ще одним ключовим моментом протидії Ланцетам може бути виявлення дронів-розвідників.
До речі, радіоелектронна розвідка дозволяє бачити безпілотники на відстанях 2-5 км.
Удар дрона по мікроавтобусу на Сумщині
В ефірі телемарафону Єдині новини Олег Григоров, голова Сумської ОВА, повідомив, що після ситуації з ударом російського Ланцета по цивільному автобусу обласна адміністрація та військові визначили нові маршрути руху цивільного транспорту. Також влада звернулася і до Укрзалізниці щодо перегляду маршрутів поїздів, якій прямують через міста Білопілля та Ворожба.
– Розглядаємо можливість захисту зупинок транспорту. Але головна увага зосереджена саме за зміни маршрутів та зменшенні їхньої кількості, – наголосив Олег Григоров.
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини (ММПЛУ), удар російського дрона по мікроавтобусу поблизу міста Білопілля в Сумській області став найсмертоноснішим за останні кілька тижнів.
– За повідомленнями, дев’ять цивільних осіб загинули, тож цей удар став найсмертоноснішим за останні кілька тижнів. Це суворе нагадування про те, що цивільні особи продовжують гинути й зазнавати поранень щодня по всій Україні, – заявила Даніель Белль, голова ММПЛУ.
За даними Сумської ОВА, у мікроавтобусі їхали цивільні люди, евакуйовані з прифронтової території. Більшістю пасажирів були жінки.
